Олександр Маркушин: Ірпінь потрібно відновлювати і ми чекаємо на будь-яку допомогу

Що вже зроблено і чи є кудись повертатися мешканцям мер Ірпеня розповів в інтерв'ю «Свобода.ua».

Ірпінь звільнено від окупантів – що змінилося у місті за останні тижні?

Насамперед – це тепер не просто Ірпінь, а місто-герой Ірпінь. Коли повністю звільнили місто, не було світла, води, не працювала каналізація, не було газу, не працював мобільний зв'язок, не було транспорту до Києва, були закриті всі магазини та кафе. Сьогодні ж майже у 100% міста є електроенергія, працює каналізація, є у 80% нашого міста електрика, 35% жителів мають газ, відновлено міст – зроблено тимчасову переправу у бік Києва, вже ходить автобус Ірпінь-Київ, будується другий тимчасовий міст та починають працювати магазини – відкрилися дві мережі супермаркетів, сьогодні відкрили банк. В Ірпіні працює вся інфраструктура, забезпечується життєдіяльність міста.

Який відсоток людей сьогодні живе в Ірпені з тих, хто виїхав через війну?

20% мешканців уже повернулися.

Якої конкретно гуманітарної допомоги сьогодні потребують жителі міста?

Це звучатиме банально – але потрібна їжа. Потрібна тушонка. Нам дуже багато привезли макаронів, багато всього. І ми годуємо вже 4 тисячі мешканців, які не можуть собі дозволити нічого. Годуємо хлопців із територіальної оборони, комунальних служб. Але потрібне м'ясо, тушонка.

Вашим радником з гуманітарних питань у США та ЄС було призначено засновника БФ «Квітна» та громадського діяча Уріеля Штерна. Що ви очікуєте отримати від такої комунікації з європейськими суспільствами та Америкою?

Ми очікуємо, що нам допомагатимуть необхідним, ми чекаємо інвестицій у наше місто. Що знаходитимемо дуже потужний фонд чи великі корпорації, які зможуть взяти той чи інший об'єкт для відновлення. Це буде робота Уріеля Штерна. Один із пріоритетів у нашому місті – наш медичний центр. Він готовий до 90%. Це той об'єкт, який потрібно завершити, і який вартий вкладень. Необхідне обладнання і він допомагатиме людям, рятуватиме життя. У цей центр ми вже багато вклали. Тепер потрібна допомога, яка за мірками США – це копійки, але за нашими мірками – величезна сума. Ми думаємо, що завдяки інвестиції в $5-6 млн можна відкрити з найсучаснішим обладнанням наш медичний центр. Сьогодні наша країна не може собі це дозволити, бо всі наші кошти йдуть на війну.

Чекаєте на активний відгук світу?

Ми орієнтуємося на закордонні проекти, які необхідні великі вкладення. Україна усьому світу показала, що ми воюємо за гідне майбутнє своєї країни, за демократію. Ми не хочемо бути під російським ковпаком. І якби Україна не прийняла бій, вони б пішли далі захоплювати Європу. І, звичайно, ми дуже хотіли б, щоб люди зі США, бізнесмени, меценати робили конкретні справи: брали для реалізації об'єкти один за одним. До нас повертаються жителі, але 2 садки зруйновані, одна школа зруйнована, в інші школи та садки є влучення. Нам потрібні люди та спонсори, які допоможуть у відновленні. Чекаємо на конкретні кроки та результати – ні більше, ні менше. Ми ж не навмисне ведемо війну з росіянами. Ми чітко діємо, не пропускаємо ворога та отримуємо перемогу. Бо правда з нами. Ми ні на кого не нападали. Але боремося за свою землю, за Європу та за весь світ із росією. Тому нам цікава повномасштабна допомога.

У місті є багато зруйнованих будинків, хоч до війни в Ірпені працювало дуже багато забудовників, зводили житлові райони. Чи приходили до вас будівельні компанії, щоб допомогти місту?

Поки що про нове будівництво говорити рано – бо ще триває війна. Їхні бізнеси заморожені. Але частина забудовників вже дуже сильно нам допомагають. Люди, які втратили житло, мають надію, що зможуть отримати дах над головою. Є програма президента, ми по вертикалі отримуватимемо роз'яснення, як і що можна робити. Попередньо затверджено, що в Ірпені будуватиметься 50 тисяч квадратних метрів соціального житла.

Бачимо повідомлення про необхідність розмінування у Київській області. Існують випадки, коли люди підривалися на мінах, залишені російськими окупантами. Яка ситуація в Ірпені у зв'язку з цим?

Місто розміноване на 100%. Поверхневий огляд проведено. Але дуже багато знаходимо снарядів, які не розірвалися, які частково розірвалися на приватних територіях. Люди приїжджають додому – дивляться, що там щось лежить, і розуміють, що це снаряд – дзвонять нам, спрямовуємо мінерів. Ми маємо свою групу розмінування. Щодня до 20 наших мешканців отримують таку послугу.

У місті проходило навчання для територіальної оборони – чи не зменшилася кількість охочих після таких складних подій, які перенесло місто під час окупації?

Охочих дуже багато, але ми обмежили кількість, оскільки є наш бойовий підрозділ, і поки що більше не потрібно. Потрібні руки, щоб відбудовувати наше місто і наводити його у відповідний стан.

Що ви відчували, коли зрозуміли, що у місті більше немає ворога?

Я та моя команда не виїжджали з Ірпеня, воювали та звільняли наше місто. І було подвійне почуття. Перше – величезна радість перемоги, що ми розгромили цього ворога та звільнили місто. Друге – це відчуття болю. Ірпеню ця перемога дісталася дуже дорогою ціною. Знищено 50% нашого чудового європейського міста. Тепер треба все відремонтувати. На це потрібні величезні кошти. Кожен ірпенець має величезну радість і бажання повернутися додому. Це найголовніше. З ким би я не розмовляв – усі хочуть додому. Чекають: "Коли ми зможемо бути вдома". Навіть коли кажуть, що немає світла, газу та води, люди все одно хочуть додому.

Останнім часом у місто приїжджає багато закордонних делегацій, журналістів. З якими меседжами ви б хотіли, щоб вони поверталися додому?

Дуже важливо, що приїжджають іноземці, високопосадовці, що вони на власні очі бачать те, що відбувається. Вони порівнюють фотографії та відео, які отримували, і зараз дивляться наживо. Говорять, що це зовсім інше враження. Вони вже точно нестимуть і розповідатимуть правду якою вона є, а не яку перекручують російські ЗМІ чи російські ошуканці дипломати.