Війна і мир Війна

Орбан-мандрівник: як прем'єра Угорщини кинули друзі з Москви

23:03 08 лип 2024.  1553 Читайте на: УКР РУС

Прем'єр Угорщини, яка головує в ЄС з 1 липня, Віктор Орбан розгорнув небувалу дипломатичну активність. Відвідавши Київ та Москву, він «з коліс» вирушив до Пекіна. І в кожній столиці глава угорського уряду наголошує на своїй «миротворчій» місії в російсько-українській війні. Втім, ракетні удари по Києву рашистів можуть поставити крапку у дипломатичному турне Орбана. Детальніше про це читайте у матеріалі Lenta.UA.

У понеділок, 8 липня, у Пекіні відбулася зустріч голови КНР Сі Цзіньпіна та прем'єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав метою візиту до Піднебесної «місію миру 3.0». Тим часом, про що конкретно за зачиненими дверима говорили китайський та угорський лідери не повідомляється.

Раніше Орбан, якраз з початком головування Угорщини в Раді Євросоюзу, відвідав Київ, а потім одразу Москву.

При цьому, глава угорського уряду подібно до агента 007, суворо дотримується правил конспірації, щоб про його місію раніше не дізнався ніхто. «У мене буде кілька зустрічей наступного тижня, які будуть такими ж несподіваними», - повідомив недавно Віктор Орбан в інтерв'ю швейцарському журналу Die Weltwoche, додавши, що перша «зустріч-сюрприз» відбудеться у понеділок, 8 липня. І лише ввечері у неділю угорські ЗМІ повідомили, що йдеться про поїздку до Китаю.

До речі, відповідаючи на запитання Die Weltwoche, Віктор Орбан розкрив деякі подробиці своїх візитів до Києва та Москви, що проходили з інтервалом у 48 годин.

За його словами, одразу після відвідин української столиці він відправив секретне повідомлення до МЗС Угорщини та попросив організувати зустріч із Путіним. Витік інформації про поїздку до столиці країни-агресора стався значно пізніше – у той момент, коли угорська сторона зробила запит на переліт урядового борту через Польщу. "Телекомунікації знаходяться під тотальним стеженням інших великих хлопців, а я намагався залишити це в таємниці", - зізнався угорський прем'єр.

«Мене критикують, називаючи другом Путіна, але я насамперед друг угорців, а в другу – друг світу. Це дуже важливо – я друг світу. Причина, через яку я веду переговори з Путіним, полягає в тому, що я намагаюся знайти найкоротший і найшвидший шлях до миру та припинення цієї війни», - додав Орбан, назвавши кремлівського диктатора «правителем справжньої імперії» та «більш ніж на сто відсотків» оптимальною людиною».

Дуже показово, що минулої п'ятниці, 5 липня, вже після двоходової дипмісії в Києві та Москві, пан Орбан відвідав азербайджанське місто Шуша, де пройшов неформальний саміт лідерів Організації тюркських держав.

До цієї організації, нагадаємо, входять Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Туреччина та Узбекистан, а Туркменістан, невизнана Турецька Республіка Північного Кіпру та Угорщина мають статус спостерігачів.

Перебуваючи безпосередньо в Шуші, Віктор Орбан багато говорив про російсько-українську війну, акцентуючи, що одним із її наслідків може стати новий поділ світу на блоки, як це було в епоху холодної війни: «Враховуючи сумний історичний досвід, ми віддали б перевагу бачення майбутнього, засноване на відновленні інтеграції та глобальної співпраці. Тому ми розглядаємо організацію тюркських держав як життєво важливу опору підтримки співробітництва між Сходом і Заходом».

А ось після переговорів з Путіним, які, до речі, тривали понад три години, Орбан заявив наступне: «Я з досвіду зрозумів, що позиції дуже далекі одна від одної. Потрібно зробити дуже багато кроків для того, щоб наблизитись до завершення війни. Однак найважливіший крок ми зробили – встановили контакт. І я працюватиму і далі в цьому напрямі».

Після візиту до Москви Орбан опинився під вогнем критики колег. Зокрема, представники Євросоюзу не повірили у щирість намірів прем’єра Угорщини наблизити запуск мирного процесу між Україною та країною-агресором. Так, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн звинуватила Будапешт у «умиротворенні» Москви. «Умиротворення не зупинить Путіна. Тільки єдність та рішучість прокладуть шлях до повноцінного, справедливого та сталого миру в Україні», - наголосила вона.

При цьому Шарль Мішель – голова Євроради – заявив, що Угорщина головує в ЄС за ротаційним принципом і не має мандату на взаємодію з РФ від імені всього союзу. «Єврарада має чітку позицію: Росія – агресор, Україна – жертва. Жодні дискусії про Україну не можуть відбуватися без України», - сказав Мішель.

Трохи пізніше цю думку розвинув голова європейської дипломатії Жозеп Боррель. Він нагадав, що головування жодного країни в ЄС не передбачає «ніякого зовнішнього представництва Євросоюзу», оскільки за це відповідає голова Євроради та верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки – тобто на даний момент він сам, а зовсім ніякий не Орбан. «Позицію ЄС щодо загарбницької війни Росії проти України відбито у багатьох висновках Євроради. Ця позиція виключає офіційні контакти між ЄС та президентом Путіним», - підсумував шеф євродипломатії.

Сам же Орбан заявив, що Угорщина не має мандату на ведення переговорів від імені ЄС чи всього Заходу, але хоче «бути гарною зброєю в руках Господа… в руках людей, які бажають миру». «Угорщина не може взяти на себе відповідальність за це, ми не маємо на це ні мандата, ні відповідної міжнародної політичної ваги, ні ВВП, ні армії», - зазначив угорський прем'єр, запевнивши, що «мирними переговорами керуватимуть великі країни».

Він також додав, що президент України Володимир Зеленський не прийшов «на захват» від його ідеї припинення вогню та мирних переговорів. За словами Віктора Орбана, "усі бояться", що інша сторона скористається зупинкою бойових дій.

Цікаво, що із критикою на прем'єра Угорщини обрушилися не лише єврочиновники, а й політики окремих країн ЄС. Наприклад, президент Литви Гітанас Науседа заявив, що дії Віктора Орбана «підривають довіру до угорського головування в ЄС». У такому ж дусі висловилася прем'єр Латвії Евіка Силіня, а президент цієї країни Едгарс Рінкевичс перепостив фотографію Орбана в московському аеропорту «Внуково» і супроводжував її іронічним чотиривіршом, яке закінчувалося крилатою фразою – «з Росією з любов'ю». Тим часом прем'єр Естонії Кая Каллас, яка незабаром змінить Жозепа Борреля на посаді глави європейської дипломатії, заявивши про відсутність мандата у Віктора Орбана, ще й звинуватила його у використанні «головування в ЄС, щоб сіяти смуту».

«Прем'єр-міністру Угорщини Орбану, відданому другу Путіна, потрібне не наше Закарпаття, а «відновлення» Угорської держави до Тріанонського договору 1920 року. Ось солодка і таємна мета Орбана, який зараз активно йде шляхом Путіна. Орбан чудово розуміє, що зміна влади в Угорщині неминуча. Тому він намагається знайти нові ідеологічні ресурси закріплення своєї влади, звертаючись до найболючішого місця історії угорців – несправедливості, як вони вважають, Тріанонського договору, який відірвав від Угорського королівства після поразки у Першій світовій війні, половину території країни на користь прикордонних держав. Спроби Кремля посварити Україну та Польщу та нацькувати Польщу на повернення Західної України провалилися. Варшава не повелася на провокацію, чудово розуміючи, що головний ворог – це путінська Росія. А от Угорщина Орбана повелася на кремлівську спокусу, але не на українське Закарпаття, а на румунську Трансільванію – ось яка кінцева мета дипломатичних маневрів Орбана. Претензії до Закарпаття лише засіб у боротьбі Орбана за Трансільванію, яка належить Румунії», - зазначає політолог Віктор Небоженко.

На переконання експерта, це співпаде з планами Кремля щодо ревізії кордонів держав Європи, що дозволить розхитати антиросійський профіль Європи та призвести до кризи ЄС.

«Створення антиукраїнського блоку у Євросоюзі (Австро-Угорщині-2), Угорщині, Чехії, Австрії та Словаччині – це перший крок відриву Європи від України. Поєднання стимульованих Москвою активності вкрай правих у Європарламенті зі стратегією ревізії несправедливих кордонів Європи має, за задумом Кремля, серйозно послабити Європу та штовхати її займатися не допомогою України та опором Росії, а новими внутрішніми конфліктами. Тому буде не дивно, якщо ми скоро побачимо, як, підтримувана Кремлем, успішна вкрай права партія Німеччини «Альтернатива Німеччини» (АН) заговорить про несправедливість німецьких кордонів та повернення частини німецької території Одер-Нейсі, які після Другої світової війни перейшли до Польщі», – підсумовує Віктор Небоженко.

У свою чергу, відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков наголошує: «Угорський прем'єр – досвідчений і жорсткий політик, який вміє оцінити наслідки своїх дій. Ще до поїздок до Києва та Москви він не міг не усвідомлювати, як справді налаштовані Володимир Зеленський та Володимир Путін, не міг не розуміти, що йому скажуть. Але для того, щоб зрозуміти, для чого Орбан полетів до Києва і особливо до Москви, варто серйозно поставитися до його зусиль у новому Європейському парламенті, де партія Орбана ФІДЕС опинилася серед ініціаторів створення нової ультраправої парламентської групи. Так ось те, що спочатку могло здаватися авантюрою, стало серйозним процесом. Зараз Орбан прагне зібрати в Європарламенті під свої прапори тих, хто раніше був помічений у контактах із Путіним. І саме від цієї, ще неіснуючої, але досить реальної у майбутньому «іншої Європи» - а зовсім не від імені Європейського Союзу – Віктор Орбан і відвідував Москву».

Утім, усі мрії Орбана, схоже, розбилися об дії його союзників-росіян. Які – поки прем'єр-міністр Угорщини – спілкувався у Китаї з Сі, влаштували криваву ракетну атаку, внаслідок якої загинуло понад 35 людей, а фото з розбомбленого Охматдиту облетіли весь світ.

Показовим є те, що президент Володимир Зеленський, перебуваючи з візитом у Польщі, недвозначно вказав місце Орбана в переговорному процесі. І воно явно не за столом. Під час підходу до преси разом із прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском, Зеленський детально розповів про його ставлення до Орбану та його наміри.

«Щодо прем'єр-міністра Орбана, він був у Києві і після цього відлетів до Москви. Я не знав, що він летить до Москви, це його незалежний вибір. Що стосується, чи він може бути посередником... Немає посередництва між Росією та Україною... Можуть посередниками бути лише серйозні сильні союзи, весь світ може змусити Росію зупинити цю війну. Це не про посередництво, це про можливості.

У тебе має бути економіка, яка впливає на Росію, або РФ і Путін залежать від цього, або в тебе – дуже потужна армія, яку боїться Путін, яка сильніша за російську. Чи багато таких країн у світі? Небагато. Я думаю, що Сполучені Штати – така країна... і Китай, і Євросоюз (не якась одна країна ЄС, а весь Євросоюз). Це справді може бути така посередницька місія. Тому ми запропонували можливість, як тиснути на Росію і як зупинити Путіна. Для цього треба об'єднати всі зусилля, тому що він не поважає тих, хто слабший. І навіть якщо він зустрічається з (представником) тієї чи іншої держави, це не означає, що хоче закінчити війну. Він хоче продемонструвати якісь кроки, але за цією демонстрацією у нього завжди слідує кривава демонстрація, як сьогодні вранці в Україні».

Ідея Орбана прославитися на весь світ, перетворивши себе на миротворця, після таких слів Зеленського виглядає все менш реальною. А вже після ракетних ударів бажання Орбана, щоб "просто перестали стріляти", стає ще більш утопічним і безглуздим. Символічно, що саме масований ракетний удар росіян поховав міжнародні політичні амбіції прем'єра Угорщини. І цілком заслужено…