Пенелопа Круз, Хав'єр Бардем і Агата Крісті: три суперзірки в одному фільмі

Перша порада тим, хто розмірковує, чи піти в кінотеатр, щоб подивитися «Всі знають» (інша назва - «Лабіринти минулого») - не читати відгуки снобів. Для них режисер цього фільму іранець Асгар Фархаді - один з лідерів артхаусного соціального кінематографа, єдиний в світі кінорежисер, який отримав «Оскара» за кращий фільм іноземною мовою двічі. І тут раптом - мейнстрімне кіно з суперзірками Пенелопою Круз і Хав'єром Бардемом у головних ролях.

Я це пишу тому, що бачив короткий ролик з враженнями кінокритиків від прем'єри цього фільму, яким відкривали Каннський кінофестиваль в минулому році. Чи не обговорюючи те, що було сказано (а сказано було і слушне, і дурниці), зауважу, що ніхто так і не вимовив два важливих слова - Агата Крісті. 

Але ж «Всі знають» - типовий для тітоньки Агати сюжет, коли в одному місці по якомусь приводу збирається купа знайомих і незнайомих людей, кожного з яких, коли скоюється злочин (а він у фільмі відбувається досить швидко), можна підозрювати в співучасті в ньому. В даному випадку привід - весілля в чарівному іспанському провінційному містечку, на яку приїжджає з Аргентини родичка молодят - Пенелопа (Пенелопа Круз) зі своїми двома дітьми. 

Спочатку все це злегка нагадує «Санта-Барбару», тому що перші двадцять хвилин досить важко розібратися, хто кому кум, сват і брат, і ким доводиться Пенелопі Пако (Хав'єр Бардем). Але після того, як у весільній плутанині скоюється злочин, все досить швидко стає на свої місця. 

Далі сюжет починає розгортатися, як скручена спочатку сталева пружина - і, знову ж таки, в дусі Агати Крісті. Режисер, він же автор сценарію, змушує глядача підозрювати по черзі всіх головних героїв, розставляючи по ходу фільму неправдиві пастки. І робить він це навіть краще, ніж тітонька Агата, оскільки її персонажі - картонні, а у Фархаді - живі, зі своїми яскравими почуттями і потаємними бажаннями. Причому, як це і буває в реальному житті, жінки виявляються набагато раціональніші і цинічніші від чоловіків.

Пенелопа Круз і Хав'єр Бардем грають професійно з точки зору зовнішньої виразності і з внутрішньої щирістю. Так що навіть сприймаєш їх, як реальних живих людей, а не, як це іноді буває, голлівудських «зірок», що зображують на екрані простолюдинів. Варто відзначити і кастинг - для майже (на жаль - майже, і тут прокол) всіх другорядних ролей підібрані актори з характерною зовнішністю і такими, що запам'ятовуються індивідуальними рисками. 

Втім, останнє - це вже заслуга Фархаді, як сценариста. Можливо, що він, як іранець, ще не розучився, на відміну від нас, європейців, для яких сім'я - це чоловік, дружина і діти, сприймати сім'ю, як якийсь колектив з десятка або більше людей з різним ступенем спорідненості. 

До цього треба додати відмінну роботу оператора і художника - постановників, які керували своїми бригадами. Незважаючи на напружений і потенційно трагічний сюжет глядач може по ходу справи помилуватися сонячними пейзажами і ретельно створеними провінційними домашніми інтер'єрами. 

В цілому - хвилює, але не напружує, інтригує і дуже професійно зроблено. Так що йти дивитися можна і навіть потрібно.

Олег Васильєв, Lenta.UA