Після «Рамштайну»: що показали збори країн-союзниць

Днями в Рамштайні відбулося вже восьме засідання групи військової допомоги Україні, до якої входять понад півсотні країн. Ця зустріч принесла нам одразу кілька пакетів військової допомоги, але Німеччина так і не ухвалила рішення, чи дозволяти союзникам постачати в Україну основні бойові танки «Леопард 2». Це була головна інтрига. Десятки країни Європи мають сотні «Леопардів», критично необхідних для настання ЗСУ, і щонайменше Польща та Фінляндія готові надіслати їх. Однак ці танки спроектовані в Німеччині і згідно з її експортними правилами, держава, яка вже має «Леопарди» і бажає передати їх комусь іншому, має отримати згоду від німецького уряду. Незважаючи на те, що зустріч українських представників із західними союзниками у Рамштайні завершилася без новин про надання Україні танків, у цій історії, схоже, рано ставити крапку. Щонайменше міністр оборони Олексій Рєзніков пообіцяв швидке «продовження». Що саме пан Резніков мав на увазі, говорячи про продовження «леопардової» історії, можна припустити, складаючи воєдино фактологічні пазли. У цьому контексті насамперед слід зазначити, що вже найближчим часом Київ відвідає щойно призначений голова оборонного міністерства ФРН Борис Пісторіус. Він, зазначимо, саме на засіданні групи Рамштайна дебютував у новому статусі і йому могло банально не вистачити або часу для того, щоб глибоко і предметно «в'їхати» в тему, або ж сміливості, щоб стартувати на високій посаді з принципових рішень глобального штибу.

Так чи інакше, вже після Рамштайну в ефірі німецького телеканалу ARD Пісторіус заявив таке: «Це не просто питання доставки чи доставки танків. Зважуються всі наслідки не лише бездіяльності, а й дій, адже йдеться про питання безпеки німецького населення та небажання Німеччини ставати учасником війни. І водночас усіма силами треба підтримувати Україну, щоб вона виграла цю війну. Незабаром буде рішення. Але воно залежить від багатьох чинників. Є й інші держави, які можуть зробити свій внесок».

Інші держави, а саме сусідня Польща в ситуації, що склалася, зайняла похвально-наступальну позицію. Тамтешній прем'єр Матеуш Моравецький недвозначно заявив, що у випадку, якщо Німеччина й надалі тягтиме кота за хвіст, не лише не надаючи Україні свої танки, а й блокуючи реекспорт з інших країн, які готові протягнути Україні руку допомоги, то Варшава створить свою танкову коаліцію.

«Ми не будемо просто спостерігати, як Україна спливає кров'ю. І не дозволимо Росії захопити Київ, а потім спалити Європу. Україна та Європа виграють цю війну – з Німеччиною чи без», - наголосив глава польського уряду, назвавши позицію Берліна у танковому питанні «неприйнятною».

Водночас глава Міністерства закордонних справ Польщі Збігнєв Рау вкрай жорстко розкритикував «Рамштайн» за відсутність рішення щодо танків: «Озброєння України для відбиття російської агресії – це не якась вправа щодо ухвалення рішень. Українська кров проливається по-справжньому. Це ціна коливань щодо постачання Leopard. Нам потрібні дії прямо зараз!».

До речі, вже за кілька днів Польща розпочне навчання українських військових експлуатації танків Leopard 2. А поки що польські ЗМІ виходять із обкладинками, де німецький танк, яким керує канцлер Олаф Шольц, подібно до страуса, ховає гармату в пісок. Дуже й дуже, треба сказати, доречна часу та викликам ілюстрація.

Разом з тим, з урахуванням пробуксування теми з Leopard, в НАТО активно заговорили про можливість передачі Києву винищувачів F-16. Про те, що ЗСУ можуть отримати «ефки», заявили в Нідерландах. Для таких поставок потрібна згода виробника – США. І там уже недвозначно натякнули, що не проти цього. Зокрема, посол Вашингтона при ОБСЄ Майкл Карпентер заявив, що очікує на широку підтримку своєї країни, якщо союзники ухвалять таке рішення.

«Ми вже давно дотримуємося думки: те, що постачають наші союзники – це їхня справа. І ми підтримуємо численні внески, які наші союзники внесли на допомогу Україні. Так було з самого початку війни, коли ми обговорювали успадковані радянські системи, до нинішнього періоду, коли ми обговорюємо основні бойові танки та більш складні засоби та системи протиповітряної та протиракетної оборони. І тому я очікую, що у Сполучених Штатах буде широка підтримка наших союзників, які продовжать нарощувати свою участь у підтримці України», - наголосив Карпентер.

«Наздоганяє» тема німецьких танків і президента США Джо Байдена. Так, минулого тижня, під час його візиту на економічний форум у Давосі, нинішнього господаря Білого дому попросили прокоментувати перипетії навколо «Леопардів». «Україна отримає все, що їй необхідно», - уникаючи будь-якої конкретики, підкреслив американський лідер.

Тим часом видання Washington Post у своїй редакційній колонці із цього приводу закликало Байдена надіслати до Києва «Абрамси». Відмова Німеччини постачати Україні танки стала "першою серйозною тріщиною в тому, що колись було єдиним фронтом НАТО", пише редакція впливової газети від свого імені. У колонці йдеться про те, що німці, згідно з опитуваннями, менше підтримують Україну, ніж інші країни Заходу. А щодо відправки в Україну основних бойових танків жителі Німеччини розділилися майже порівну. І канцлер Шольц «приносить розумну стратегію жертвою політичного розрахунку». У зв'язку з цим видання закликає Джо Байдена надати Україні танки «Абрамс», щоб розморозити відправку до Києва «Леопардів» (як вважається, цю умову висувають до офіційного Вашингтона німці).

Автори пишуть, що Абрамс, який пожирає багато бензина, вимагає постійного обслуговування, оскільки він погано підходить для місцевості та можливостей України, але «якщо відправка кількох танків є ключем до виходу з глухого кута з потенційно набагато більшою партією «Леопардів», президент Байден неодмінно має дати свою згоду».

Свою думку про те, що відправка навіть кількох американських танків запустить масові постачання "Леопардів", напередодні висловив і голова комітету з міжнародних відносин Палати представників Конгресу США Майкл Маккол. Щоправда, невідомо, чи влаштує німців такий паритет і чи не вимагатимуть вони порівнянних поставок від США. Важливо окремо підкреслити, що при цьому офіційно Німеччина взаємозв'язку з «Абрамсами» взагалі не підтверджує, але її впевнено переказують і німецькі, і американські ЗМІ. Загалом очевидно, що в цій історії диму без вогню не буває, а Шольц просто «петляє».

Тим часом одразу кілька високопоставлених українських чиновників заявили CNN, що другий «великий» російський наступ може розпочатися протягом двох місяців, оскільки якраз до весни 150 тисяч «визволителів», покликаних минулої осені, будуть навчені та включені до боєздатних частин.

Щоб цьому протистояти, ЗСУ хочуть зайняти більш вигідне становище – перш ніж рашисти зміцнять свої позиції та наростять батальйонні тактичні групи. Для цього Україна створює нові військові з'єднання під оснащення їх натовським озброєнням, зазначив командувач Об'єднаних сил Сергій Наєв: «Звичайно, нам потрібна велика кількість західних танків. Вони набагато кращі за радянські моделі і можуть допомогти нам просунутися. Ми створюємо нові військові частини. І наші подальші дії залежатимуть від їхньої боєздатності. Тому допомога Заходу сьогодні є вкрай важливою».

Як розповів недавно в ефірі телемарафону керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, українські військові зараз навчаються комплексно на західних полігонах (Великобританія, Німеччина, Чехія, Іспанія) та формують повноцінні бригади чи батальйони. Задіяно техніку НАТО. У результаті вибудовується укомплектований підрозділ за НАТОвським стандартом і готовий воювати на техніці Альянсу, що постачається в Україну. У цьому світлі, експерт бачить сенс у навчанні наших воїнів уже зараз роботі з танками, постачання яких ще обговорюється (маються на увазі, зокрема, «Леопарди»). Рано чи пізно це рішення буде ухвалено, вважає Мусієнко, і на той час українські військові вже мають бути готові вести бойові дії на західних танках. Виходячи з цієї підготовки, можна справді зробити висновок, що Україна готує наступальні угруповання, оснащені західним озброєнням.

Представники Головного управління розвідки МОУ тим часом уже роблять прогнози щодо подальшого перебігу війни. Наприклад, речник ГУРу Вадим Скибицький заявив, що про «початок закінчення війни можна буде говорити, коли весна буде позаду». Ще один представник ГУР, Андрій Юсов, анонсував визволення Кінбурнської коси до літа. "Я думаю, що новий туристичний сезон нас усіх порадує", - сказав він у відповідь на питання про можливі терміни звільнення коси.

В обох вищенаведених коментарях збігається сентенція про те, що українська розвідка чекає на перелом ситуації на користь ЗСУ саме наступного літа. А до цього часу, за прогнозами військових експертів, усі три основні моделі танків західних держав – «Абрамс», «Леопард» та «Челленджер» – опиняться безпосередньо на полі бою в Україні. Втім, і зараз також не припиняються військові поставки від інших держав. Шорт-лист техніки, боєприпасів та обладнання, оприлюднений після «танкового» Рамштайну – довгий та вражаючий.

«Думаю, що у багатьох українців після засідання платформи «Рамштайн», що відбулося днями, залишилося певне розчарування. У багатьох навіть сильне розчарування. Мається на увазі відсутність рішення про постачання Україні німецьких танків «Леопард» та взагалі наступальної зброї. Але зараз у нас не та ситуація, щоб бути в полоні розчарувань та образ. Має бути раціональна реакція – терпіння та наполегливість. Чергова червона лінія під назвою «танки та наступальна зброя» долається не миттєво, повільніше, ніж нам хотілося, але все ж таки починає долатися. Зрештою, схожа ситуація була і з рішеннями про постачання Україні важкої зброї, артилерії, систем ППО», - зазначає політолог Володимир Фесенко.

Відштовхуючись від цього, експерт пропонує винести певні уроки з крайнього «Рамштайну»: «Урок перший – не піддаватися емоціям, діяти раціонально та наполегливо. Зрештою, це урок усієї нинішньої війни проти російської навали. Урок другий - не зациклюватися на конкретних датах і подіях, чекаючи якогось дива, яке все одразу вирішить. Не буде такого дива. Саме завищені очікування у прив'язці до конкретних дат та подій породжують розчарування. Для нас важливим є конкретний результат, а не дата його досягнення. Урок третій – вже зараз треба розпочинати відновлення власного оборонного виробництва у кооперації з тими партнерами, які готові нам у цьому допомагати. А після закінчення війни це має стати одним із головних пріоритетів оновленої української економіки. Нагадаю, що Україна виробляла та навіть експортувала власні танки. Те саме стосується авіації, ракет та систем ППО або хоча б окремих елементів. Снаряди ми можемо також виробляти. За всіма цими напрямками ми маємо виробничі традиції та певні технології. Так чи інакше, на перспективу нам потрібно насамперед покладатися на власну зброю та боєприпаси, а не лише на допомогу друзів та пошуки озброєнь по всьому світу».

На завершення зазначимо, що черговий «Рамштайн» відбудеться вже у лютому і ключовою його темою, за словами заступника глави президентського Офісу Андрія Сибіги, стане авіаційна підтримка нашої з вами країни. До речі, вже зараз на території США відбувається підготовка українських військових льотчиків за програмою пілотування згаданих вище F-16. Тобто, певні сигнали, які наочно свідчать про те, що у найближчій перспективі ЗСУ отримають ці потужні винищувачі чітко проглядаються.