Президента Німеччини Штайнмаєра «забули» зустріти в аеропорту Катару (ВІДЕО)

У середу, 29 листопада, Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр приземлився в Катарі. Двері літака відчинилися. Було розстелено червону доріжку. Однак жоден офіційний представник уряду Катару його не зустрів. Про це повідомляє DW.

Президент ФРН чекав біля дверей літака 30 хвилин, доки катарський чиновник не прийшов його привітати.

Незважаючи на подію, зустріч з еміром Тамімом бен Хамадом Аль Тані пройшла згідно з планом.

Наприкінці листопада 2022 року Катар домовився про багаторічний контракт на постачання зрідженого природного газу (LNG) до Німеччини: йдеться про постачання 2 млн тонн на рік як мінімум 15 років.

Угода з Німеччиною була укладена через тиждень після того, як QatarEnergy оголосила про 27-річну угоду про постачання чотирьох мільйонів тонн на рік до Китаю. 21 листопада 2022 року QatarEnergy підписала 27-річну угоду про постачання зрідженого природного газу (ЗПГ) китайської компанії Sinopec.

Довідка Lenta.UA

Держава Катар займає перше місце у світі за обсягом ВВП на душу населення, перше місце у світі за обсягами експорту LNG зрідженого газу та третє місце за розвіданими покладами природного газу.

Катар — ісламська держава, розташована на сході Аравійського півострова на березі Перської затоки з 1500-річною історією. Знаходилась у складі імперій Сасанідів, Омейядів. З 1515 був васалом Португальської імперії, після 1600 опинився в зоні інтересів Ост-Індійської компанії. Катар управляється монархічною династією емірів Тані з того часу, як Мохаммед бін Тані (1788-1878) підписав договір з полковником Ост-Індійської компанії Льюсом Пеллі (1825-1892) у 1868 році.

З 3 листопада 1916 року Катар – протекторат Британської імперії. У 1935 році Англо-Перською нафтовою компанією були розвідані запаси нафти та газу. В 1949 військовим намісником Британії в Катарі був призначений Джон Вілтон (1910-1981).

Формально 3 вересня 1971 року Катар вийшов з-під протекторату Великобританії, у складі якого, відповідно до «спеціальних договорів», здійснення зовнішньої політики та питань оборони знаходилося в зоні екстратериторіальної відповідальності Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Фото: Кореспондент