П'ять фільмів від кінокласиків, в яких спека грає головну роль

Почнемо з екранізації італійським кінокласиком Лукіно Вісконті оповідання літературного класика і лауреата Нобелівської премії Альбера Камю «Сторонній» (1942). Воно було написане, коли автору було всього 27 років, але, тим не менше, вважається одним з найвидатніших творів французької літератури, заснованих на філософії екзистенціалізму. Оповідання ведеться від імені героя на ім'я Марсо, що живе у Французькому Алжирі і керується у своєму житті миттєвими відчуттями. І коли Марсо на пляжі вбиває араба, який погрожував йому ножем, він стверджує на суді, що всьому виною спекотне сонце. Вісконті зняв цей фільм з Марчелло Мастроянні в головній ролі в 1967-му році і він не належить до його кращих років, хоча і був номінований на «Золотий глобус» і брав участь у Венеціанському кінофестивалі.

До речі, кохану Локка у фільмі грає Марія Шнайдер, яка до цього знімалася в скандальному фільмі Бертолуччі «Останнє танго в Парижі». Але якщо в «Танго» вона була лише лялькою в руках Марлона Брандо, то в «Репортері» зіграла відмінно - і це ще раз доводить, що справа не стільки в акторах, скільки в умінні режисера (в даному випадку - Антоніоні) працювати з ними .

Фото: Джек Ніколсон у фільмі «Професія: репортер» Twitter