Сьогодні - 30 років від дня смерті Федеріко Фелліні: 5 найкращих фільмів видатного режисера

Іноді дата смерті може сказати про людину мистецтва більше, ніж дата її народження. При цьому не можна сказати, що Федеріко Фелліні, який помер 31 жовтня 1993 року у віці 73 років, прожив непробачно мало - як, наприклад, інший кінокласик Франсуа Трюффо, який помер у віці всього 52 років. Інша річ, що, згадуючи зараз його фільми, думаєш – невже зі смерті Фелліні минуло лише 30 років? Адже світ за цей час настільки змінився, що, здається – щонайменше 50-60.

Напевно, вся річ тут у тому, що якщо фільми двох інших геніїв світового кіно, Мікеланджело Антоніоні та Інгмара Бергмана були менше прив'язані (як правило) до конкретних деталей епохи, в яку знімалися, у Фелліні його кращі стрічки гранично конкретні. І це не дивно, тому що, якщо дивитися його фільми, то можна не читати його біографію - він майже всю її використав і переказав (іноді - по кілька разів, повторюючи майже одні й ті самі сцени, що навіть набридає при перегляді) у своїх фільмах .

Майбутній знаменитий режисер народився в провінції (і певною мірою залишився провінціалом до кінця життя) у курортному місті Ріміні (див. його фільму «Амаркорд») у родині комівояжера (див. епізод з батьком головного героя в «Солодкому житті»). У дитинстві Федеріко, як і інший видатний кінорежисер на протилежному, північному кінці Європи швед Інгмар Бергман, влаштовував лялькові вистави. А ще – був у захваті від вистав заїжджого цирку-шапіто («Дорога», «Клоуни» та багато інших фільмів, знову ж таки, з деяким надлишком).

І навіть «8 ½», який залишається найкращим в історії світового кіно зображенням тієї блискучої, якщо дивитися здалеку, і болісної, якщо побачити її зсередини, професії, яка називається кінорежисурою, це вже, так би мовити, лише "документ історії кіно" .

Фото: Джульєтта Мазіна у фільмі "Дорога" Pinterest