Чи буде затверджена Концепція опанування державної мови в Києві?

За результатами таких звернень, нарешті в кінці минулого року було створено робочу групу з розробки концепції розвитку й ствердження української мови у столиці. Досвідчені громадські активісти склали основу цієї робочої групи та більше 4 місяців розробляли відповідний проект міської Концепції ствердження української мови…

І ось настав час приймати відповідне рішення. 30 березня 2023 року було проведено засідання Правління Громадська Рада при КМДА 2021-2023, на якому члени ради одноголосно підтримали пропозицію робочої групи щодо термінового затвердження Київрадою проекту міської Концепції ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя столиці на 2023-2025 роки.

Громадська рада при КМДА звернулась до міського голови Віталій Кличко та голів депутатських фракцій та груп із закликом терміново зареєструвати та проголосувати на найближчій сесії, проект відповідного рішення за підписом представників усіх фракцій і груп Київська міська рада
(Проект Концепції також будо направлено).
Часу залишається обмаль, а рішення все ще не має!

Які ж результати роботи робочої групи?

Для розробки Концепції робоча група провела детальний аналіз мовної ситуації Києва: проведено опитування - більше 70 000 респондентів в "Київ цифровий", 8 фокус-груп з різними віковими та соціальними групами киян (наприклад громадяни, що регулярно переходять з української на російську, батьки дітей, підлітки, ВПО, тощо).

Метою цих соціологічних досліджень було не тільки з'ясувати кількісні показники (% киян, що говорять українською, % тих, хто нещодавно перейшов на українську) і що більш важливо, зрозуміти мотивацію та бар'єр - чого не вистачає та що потрібно покращити в місті для переходу на українську або повернення до рідної мови.

В результаті досліджень отримали багато важливої інформації, яку розробники використали при розробці Концепції. Основні висновки такі:

1. Повномасштабна війна росії проти України прискорила перехід громадян на українську мову. З 24.02.22 на українську перейшли повністю 14% громадян, почали спілкуватись українською частіше 42%. В Києві під час повномасштабної війни 33% громадян перейшли на українську.

2. 80% громадян вважають, що українська має бути основною в усіх сферах спілкування.

3. Досі зберігається 2-кратна різниця між % киян, що вважають рідною мовою українську (86%) та % киян, що послуговуються українською в повсякденному житті (44%).

4. Основними бар'єрами у переході на українську кияни називають: звичку, відсутність українськомовного середовища, а також недостатню популяризацію української мови та культури в місті.
Разом з тим фокус-групи показали, що для багатьох містян психологічною проблемою є невпевненість в собі через "некрасиве" або "неправильне" звучання мови (цитата респондента: "і самі ми б хотіли краще навчитися українською говорити, вчились ще в російській школі, в родині все життя говоримо російською, тому нам складно. Я наче на ручнику коли українською говорю, починаю гальмувати, підбираю слова. Не хочеться позоритись"…);

5. Дослідження також показало нерозвиненість повноцінного українськомовного середовища в закладах освіти Києва. Якщо викладання в садочках і школах проводяться українською, то більшість дітей та подекуди і вчителі не перервах переходять на російську між собою. Також необхідно звернути увагу щодо розвитку україномовного середовища в позашкільних закладах освіти. Зокрема розвитку навичок активного продуктивного мовлення, для суттєвого збільшення словникового запасу української. 78% батьків дітей з домінантною українською мовою вважають українськомовне середовище в київському соціумі та закладах освіти недостатнім для комфортного розвитку дітей рідною мовою. Менше 20% школярів Києва весь час розмовляють з друзями українською (ще 25% - переважно українською), також лише 24% ведуть свої сторінки в соціальних мережах лише українською (ще 18% - переважно українською).
Гарні новини полягають в тому, що 97% батьків дітей з домінантною російською мовою хотіли б щоб їх діти більше та краще розмовляли українською. Для цього деякі родини почали частіше розмовляти з дітьми українською вдома та в неформальному середовищі.

6. Фокус-групи з підлітками показують невідповідність програм з викладання української мови та літератури реальним мовним практикам молоді, низький розвиток діалогічного, спонтанного мовлення в побутових ситуаціях. Підлітки відзначають, що з лютого 2022 року багато виконавців та інфлюенсерів в соціальних мережах перейшли на українську, однак, досі, більшість контенту, що споживають київські підлітки є російським або російськомовним (цитата респондента: "я зайшов на ютуб, спробував знайти український реп, однак там майже нічого не було, мені тік-ток та ютуб продовжують підкидати російські відоси").

7. Під час роботи над Концепцією розробники зібрали кращі практики закладів освіти зі створення українськомовного середовища зокрема: розмовні клуби української мови для дорослих та дітей, дискусійні клуби, школа контент-мейкінгу, практика коментування спортивних та кібер-спортивних ігор, мовні ігри, розігрування сценок для практики української мови в різних житєвих ситуаціях, тощо.

8. Також робоча група проаналізувала приклади сучасного контенту в соціальних мережах, що популяризує українську мову такі проєкти як: "Єдині", "Мова об'єднує", "Говорю", "МовиТи", "Плюсуй українську", "Лінгвоцид. Меморіал русифікації", "Солов'їне шоу", "Максим Прудеус", "Данило Гайдамаха", "Андрій Шимановський", "Твоя підпільна гуманітарка", "Розкажи історію", "Укрліт", "Палає. Читацький клуб", "Подкаст. Розмови", "Ярмак. Код нації", "Маніфест - рейтинг україномовного ютубу" та інші.

На основі цього детального аналізу робоча група розробила 4 напрямки Концепції на 2023-2025 роки:
1) створення українськомовного середовища в Києві, створення можливостей вивчати та практикувати українську для всіх громадян Києва;
2) створення реального українськомовного середовища в закладах освіти, впровадження нових додаткових підходів до викладання та засвоєння дітьми української спрямованих на продуктивне мовлення, поширення та створення сучасного українськомовного контенту;
3) масштабна інформаційно-комунікаційна кампанія;
4) вимірювання регулярного зворотнього зв'язку від киян, визначення рівня задоволеності та підтвердження корисності запропонованих містом мовних сервісів.

За цими 4 напрямами робоча група напрацювала та погодила 75 конкретних заходів на 2023-2025 роки зокрема, створення розмовних клубів української мови в більшості бібліотек Києва, створення розмовних клубів для дорослих та дітей в закладах освіти, послуга "Мовна підтримка. Поговори з незнайомцем українською" на базі контакт-центру, веб-портал з порадами, інтерактивна мапа українськомовного середовища, мережа мовних курсів для працівників місцевого самоврядування, сфери послуг, вимірювання мовленнєвого розвитку дітей та рекомендації батькам та педагогам щодо розвитку українського мовлення, впровадження методів розвитку активного мовлення дітей в закладах освіти з залученням сучасного цифрового контенту, цикли інтерв'ю з лідерами суспільної думки щодо їх історії переходу на українську, туристичний маршрут "історія русифікації та мовної стійкості", тощо.

Впевнений, що затвердження такої важливої для Києва Концепції, як ніколи має об’єднати депутатів Київради під час голосування та забезпечить функціонування української мови як державної у всіх сферах суспільного життя столиці.

І пам‘ятаймо, Українська мова - це зброя проти рашизму!