Санкційні візерунки та вузли: чому партнери «петляють» у питанні рестрикцій проти РФ

Так званому законопроєкту про «пекельні санкції» проти країни-агресора Росії може бути дана путівка в життя. У всякому разі про це свідчить риторика президента США Дональда Трампа, який активно обговорює разом із американськими законодавцями основні положення майбутнього документа. «Республіканці мають внести Іран до санкційного законопроєкту проти Росії. Це те, що хотів зробити Ліндсі (покійний сенатор Ліндсі Ґрем – Ред.), і те, що має статися», — написав напередодні у соцмережі Truth Social нинішній господар Овального кабінету. Акурат після цього портал Axios підрахував, що антиросійську ініціативу Ґрема у 100-місній верхній палаті Конгресу готові підтримати щонайменше 61 сенатор (39 республіканців та 22 демократи). За ідеєю, вказана кількість голосів має забезпечити схвалення законопроєкту в Сенаті, після чого його має затвердити й Палата представників. «Законопроєкт, який передбачає введення 100-відсоткових вторинних мит щодо країн, які продовжують закуповувати російську нафту і газ, тепер, схоже, має достатню кількість голосів для проходження в Сенаті», — зазначає Axios, прогнозуючи перспективи ухвалення законопроєкту, який, нагадаємо, після багатьох місяців «відпочинку» у законодавчих закромах 16 липня, нарешті, був офіційно внесений до Сенату.

Водночас The New York Times висловлює думку про те, що відсутність конкретної дати голосування щодо законопроєкту пов'язана з побоюваннями у трампівській Адміністрації стосовно того, що ухвалення документа може загрожувати численними ризиками для американської економіки. Як зазначає видання, конгресмени, які лобіюють документ після смерті Ґрема, «хочуть продовжувати фінансову війну, тоді як у Білому домі, навпаки, занепокоєні тим, що активне застосування санкцій може позбавити долар панівного становища у світі».

«Під час майбутнього доопрацювання законопроєкту та його узгодження між двома гілками американської влади належить оптимізувати санкційні режими проти низки країн, а також бути готовими до скасування обмежувальних заходів у тих випадках, коли вони, на думку Трампа, втратять свою ефективність, або з тієї чи іншої причини втратять сенс», - підкреслює NYT.

У цьому контексті газета зазначає, що зараз в оточенні президента США «кипить спільна робота з Конгресом» над тим, щоб законопроєкт по антиросійських рестрикціях, який ухвалюється, передбачав створення гнучкого механізму, що дозволяє Трампу самостійно, без узгодження з конгресменами, ставити санкції на паузу в будь-який момент.

Зазначимо, що згідно з текстом нової версії документа, пропонується ввести санкції щодо вищого російського політичного та військового керівництва, державних компаній та іноземних підприємств, які надають підтримку оборонно-промисловому комплексу РФ.

Якщо конкретизувати, то законопроєкт передбачає введення обмежень проти росСбербанка та Газпромбанка, а також найбільших російських проєктів у сфері енергетики — «Ямал СПГ», трьох проєктів «Арктик СПГ» та майбутніх російських енергетичних проєктів в Арктиці. Пропонується обкласти 100-відсотковими тарифами п'ять найбільших імпортерів російської нафти і природного газу, а також п'ять країн (Китай, Туреччина, Казахстан, ОАЕ та Індія), яких звинувачують у тому, що вони допомагають путінській Росії обходити західні санкції у сфері енергетики.

Ще одне нововведення, що розглядається, — каральні заходи проти так званого російського тіньового флоту. Вельми показово, що ті країни, які потенційно можуть постраждати від його введення, намагаються превентивно зіграти на випередження. «Китай рішуче виступає проти незаконних односторонніх санкцій, які не мають підстав у міжнародному праві та не санкціоновані Радою Безпеки ООН», — заявив днями офіційний представник МЗС КНР Лінь Цзянь, за словами якого Піднебесна «вживе всіх необхідних заходів для захисту законних прав своїх підприємств і громадян».

«Ми уважно стежимо за розвитком подій і обізнані про запропонований законопроєкт», — обережніше заявив офіційний представник МЗС Індії Рандхір Джайсвал, за словами якого Нью-Делі закуповує нафту у різних держав «виключно для забезпечення енергетичної безпеки країни».

Що ж стосується Європи, то тут своє «Фе» вже сказали у Будапешті. Як заявив голова комісії у закордонних справах угорського парламенту Мартон Хайду, після відходу прем'єра Орбана Будапешт попросив США врахувати, «що країна фізично не зможе швидко відмовитися від імпорту російських енергоносіїв».

«Угорщина вже розпочала роботу з відмови від односторонньої залежності та балансування енергопостачання, і було б сумно, якби наша країна зазнала санкцій», - підсумував угорський чиновник.

Тим часом старший радник президента Литви Дейвідас Матуленіс попередив, що всередині ЄС послаблюється ентузіазм щодо введення нових санкцій проти Росії.

За його словами, не вводити нові обмеження щодо Росії було б помилкою, оскільки тиск дає результат. «Якщо Захід дійсно прагне змусити Росію розпочати переговори з Україною про мир, то без санкцій, без їх посилення нам буде важко цього досягти», - резюмував пан Матуленіс.

Нагадаємо, не далі як 15 липня Комітет постійних представників ЄС (Coreper) не зміг ухвалити рішення про затвердження нового, 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії, але, поки дискусії тривають, вирішив заморозити цінову стелю на російську нафту до 24 липня включно.

Раніше 21-й пакет санкцій погрожувала заблокувати Болгарія, вимагаючи виключення зі списків патріарха РПЦ Кирила, пізніше до неї приєдналася Італія. Але зараз, після виключення зі списків Кирила, ці претензії знято.

Про те, що готовність країн ЄС ухвалювати нові санкції проти Росії стрімко тане, пише Financial Times. За інформацією видання, Греція, Франція, Італія, Німеччина, Австрія та Португалія вимагають винятків для власних компаній.

«Оскільки санкції ЄС потребують одностайності всіх членів, будь-яке вето блокує пакет цілком: минулого тижня посли країн ЄС провели чотири дні переговорів у Брюсселі, так і не дійшовши згоди. Моральний імператив тут працює все менше, — заявив один із дипломатів, залучених до переговорів. — Столиці одностайно говорять про жорстку риторику та солідарність, але коли доходить до справи, все розчиняється. Кожна країна відстоює свій вузький інтерес. Афіни блокують пакет через компанію Dynagas грецького судновласника Ґеорґіоса Прокопіу, яка перевозить російський скраплений газ. Португалія та Німеччина вимагають усунути заборону на купівлю російської риби заради власної переробної галузі. Франція та Італія хочуть пом'якшити заборону на видачу віз російським військовим, які воювали проти України. Австрія вкотре наполягає на розморожуванні €2 млрд активів на компенсацію Raiffeisen Bank за штраф, накладений Москвою. Це серйозна криза для всього санкційного підходу. Якщо всі вимагатимуть винятків та лазівок, то зрештою кожен пакет санкцій стане просто порожньою коробкою», - констатує FT.

За оцінкою старшого наукового співробітника брюссельського аналітичного центру Bruegel Джейкоба Кіркегора, «ЄС уже впритул наблизився до межі своїх можливостей з антиросійськими санкціями».

А от відомий журналіст-міжнародник Віталій Портников переконаний у тому, що українські удари по логістичній інфраструктурі РФ можуть виявитися набагато ефективнішими за міжнародні санкції.

«Якщо вдасться знищити більшість складів Wildberries та інших аналогічних компаній РФ, ми можемо поставити Росію реально на рівень економічної катастрофи. Можливо, у майбутньому казатимуть, що саме з липня 2026 року з цих ударів розпочався реальний занепад і крах економіки РФ», - зазначив Портников на своєму авторському Youtube-каналі.

Як відомо, серія успішних атак українських сил по інфраструктурі Wildberries стала відчутним ударом не лише по одному з найбільших маркетплейсів РФ, а й по важливій ланці російської логістичної системи. Компанія є одним із головних гравців електронної комерції країни-агресора та спирається на розгалужену мережу складів, сортувальних центрів та транспортних вузлів.