Сміття допомогло археологам визначити період занепаду стародавнього міста

Засноване набатеями в кінці IV століття до н.е. поселення на караванному шляху з Петри в Газу виявили вже кілька років тому, але лише зараз вчені звернули увагу на сміття, що накопичилось за багато століть на міських звалищах.

На відміну від архітектурних стилів, що динамічно змінювались протягом епох, відходи накопичувалися безперервно, фіксуючи історію людської діяльності. Підказки, знайдені на давніх сміттєвих звалищах, наочно демонструють, процвітало місто або вступило в смугу депресії. «Це справжнє джерело даних про повсякденне життя і міський побут», — підкреслює професор Хайфського університету Гай Бар-Оз.

Археологи виявили безліч артефактів — від керамічних горщиків і викинутих делікатесів, доставлених з берега Червоного моря, до виноградних кісточок. Ці кісточки допоможуть відродити улюблене вино візантійських імператорів, яке славилося по всьому Середземномор'ю — від Іспанії до Греції, конкуруючи з фалернським вином з Кампанії — кращим в Римській імперії. Місцевий сорт винограду давно зник, залишилися лише тераси виноградників на околицях Елузи і руїни виноробен, але сучасна наука творить чудеса.

Втім, головне, дослідження показали, що утилізація сміття, яка була непогано налагоджена у 8-тисячній Елузі, припинилася приблизно в середині VI століття, за 100 років до арабського завоювання. В історіографії це вважається відносно благополучним періодом, коли Візантія майже вдвічі збільшила територію своїх володінь, але аналіз відходів в Елузі показує, що саме в цей час місто пережило занепад.

Виною тому — пізньоантичний малий льодовиковий період і епідемія, відома як чума Юстиніана, жертвами якої тільки на Сході стали 100 мільйонів чоловік. Якраз на середину VI століття припав пік епідемії, коли в Константинополі щодня вмирало 5 — 10 тисяч чоловік, і місто втратило 40% населення. Саме це, укупі з неврожаєм, викликаним похолоданням, послабило контроль імперії над віддаленими провінціями і призвело до їх занепаду, а не ісламське вторгнення, як вважалося раніше. «Довгий час ці чинники практично не враховувалися більшістю археологів», — пояснив професор Бар-Оз.

Максим Суханов, Lenta.UA