Сьогодні - день народження найневдалішого зі знаменитих голлівудських режисерів Майкла Чіміно

До Майкла Чіміно як ні до кого іншого можна застосувати стандартну фразу "а вранці він прокинувся знаменитим". Якщо бути зовсім точним, знаменитим він не прокинувся, а заснув (якщо взагалі спав тієї ночі) - після того його лише друга стрічка "Мисливець на оленів" отримала п'ять "Оскарів", у тому числі за найкращі фільм і режисуру. З акторів, які грали в ньому, Роберт Де Ніро був номінований на "Оскара", але приз не отримав. Натомість його вручили Крістоферу Уокену, який зіграв у "Мисливці на оленів" американського солдата, що "поїхав головою" після того, як він з іншими героями фільму потрапив у полон до в'єтнамських партизан. Самого "Мисливця" вже ніхто не пам'ятає, але цю сцену, напевно, знають усі.

І тільки коли її через 32 роки показали у 216-хвилинній версії на Венеціанському кінофестивалі, «Ворота раю» назвали там «абсолютним шедевром». 

Можливо, це трохи втішило Чіміно, який на той час пішов з кіно. Після "Воріт раю" він ще встиг зняти "Рік дракона" (1985) з Міккі Рурком, "Сицилійця" (1987) за романом Маріо Пьюзо з Крістофером Ламбертом, "Години відчаю" (1990) з тим самим Рурком і Ентоні Хопкінсом в головних ролях та "Ловця сонця" (1996) з Вуді Харрельсоном. І актори начебто прекрасні, не гірші, ніж у "Мисливці на оленів", і режисеру професійної майстерності не позичати, але фільми вийшли цілком посередні.

Тож коли Чіміно на 78-му році життя помер 2 липня 2016 року у себе вдома в оточенні близьких, він на той термін не знімав повнометражні фільми вже 20 років, а останньою його роботою в кіно стала короткометражка 2007-го року зі збірного кіноальманаху "У кожного своє кіно". Щоправда, кіноальманах був крутий, замовлений до 60-річчя Канського кінофестивалю – але Чіміно був у ньому лише одним із 35 кінорежисерів із 25 країн. Буває і так.

Фото: Pinterest