Сьогодні християни відзначають одне з найшанованіших свят - Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Одне з головних християнських свят Благовіщення Пресвятої Богородиці присвячене тому дню, коли архангел Гавриїл сповістив у Назареті Діві Марії, яка набирала воду з джерела, про те, що Вона народить Спасителя.

Євангеліє від Луки говорить про Благовіщення Пресвятої Богородиці так: «Ангел, увійшовши до Неї, сказав: Радуйся, Благодатна! Господь із Тобою; благословенна Ти між дружинами. Вона ж, побачивши його, зніяковіла від його слів і міркувала, що це було за привітання. І сказав їй Ангол: Не бійся, Маріє, бо Ти знайшла благодать у Бога; І ось зачнеш у утробі, і народиш Сина, і назвеш Йому ім'я: Ісус. Він буде великий і наречеться Сином Всевишнього, і дасть Йому Господь, Бог престол Давида, батька Його; і царюватиме над домом Якова на віки, і Царству Його не буде кінця».

Момент сповіщення архангелом Гавриїлом Діві Марії Благої вісті був улюбленим сюжетом художників у всі часи - як з релігійних причин, так і, пізніше. з його прихованого (внутрішня реакція Марії лише вгадується глядачем) драматизму. Не торкаючись його, сюжету, суто богословського тлумачення, відзначимо лише різницю підходів митців до нього, яка зазвичай біла помітна лише в нюансах. При цьому, знову ж таки, не будемо говорити про ікони, оскільки їх писали за чіткими канонами, які не давали простору для мальовничих трактувань.

Трактування почалися тільки за часів Відродження - у художників середньовіччя зображення Благовіщення було близько до іконопису. Майстри ж Ренесансу використовували релігійні сюжети, як було зазначено, як можливість зобразити у яких людські емоції. А заодно - підзаробити, що в ті часи не вважалося для художника чимось ганебним. Правда, навіть у них, які цінували гроші, вистачало почуття міри, щоб розуміти, що, на відміну від сюжету з Різдвом і поклонінням волхвів, в цю картину не впишеш, як тоді було прийнято, замовників у вигляді глядачів.

Тим не менш, навіть у цій композиції з двох постатей, що не допускає особливих відхилень, архангела Гавриїла і Діви Марії, яка здається недосвідченому оку практично однаковою у різних художників, є важливі відмінності. (Ще у цих картинах зазвичай багато аксесуарів, які мають своє містичне тлумачення).

З богословської точки зору дуже важливі слова, якими Марія відповіла архангелу Гавриїлу: «Ось, Раба Господня; нехай буде Мені за твоїм словом». Вони означають, що Бог наділив людину вільною волею і що, з точки зору богослов'я, непорочне зачаття трапилося в той самий момент, коли Марія висловила у вищесказаних словах згоду з повідомленою їй у Благій звістці (звідси і назва свята) архангелом Божою волею.

Саме цей момент і дав можливість різним художникам по-різному зображати архангела Гавриїла та Марію. Марія може бути смиренною і такою, що «без міркувань» приймає свою місію. А може бути здивованою, чому саме вона, проста жінка, обрана для неї.

Так само і архангел Гавриїл на цих картинах може бути добрим і зворушеним (деякі художники спеціально підкреслювали в ньому відсутність ознак статі), а може стати суворим посланцем. І все це пов'язано вже не з богословським трактуванням сюжету, а з тим, як його бачив художник. Причому навіть один і той же майстер, як, наприклад, Сандро Боттічеллі, в різні роки міг зображувати його по-різному.

Заставне фото: Сімоне Мартіні. Благовіщення (фрагмент)