Туреччина вводить на українську агропродукцію 130-відсоткове мито

З 1 травня 2023 року Туреччина вводить загороджувальне мито у 130% на імпорт української пшениці, ячменю та кукурудзи. Туреччина хоче захистити вітчизняного виробника від більш дешевшої української продукції. Про це повідомляє офіційний турецький вісник TC Resmi Gazete.

Турецька влада пояснює, що такий захід спрямований на захист вітчизняних виробників напередодні нового сезону.

За підсумками першого кварталу 2023 року Туреччина була найбільшим експортером української пшениці, свідчать дані Держмитслужби. У цю країну було поставлено пшениці на $168,8 млн, або 17,7% від усього її експорту, у тому числі у березні на $70,9 млн, або 20,5%.

Ячменю з України до Туреччини за перший квартал цього року було ввезено на $52,7 млн, або 42,1% від усього експорту цієї культури, зокрема у березні на $17,3 млн, або 38,8%.

Зростання протекціонізму серед аграріїв ЦСЄ

Починаючи з 15 квітня, Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія почергово заборонили імпорт агропродукції з України. Зокрема, Польща також заборонила транзит своєю територією. Проте вже з 21 квітня транзит поновився.

Єврокомісія виділить €100 млн компенсацій фермерам через імпорт українського зерна.

Водночас Брюссель планує запровадити екстрені обмеження на імпорт української агропродукції до п'яти держав – членів ЄС. Обговорюється заборона імпорту продуктів до червня до чотирьох держав-членів, що межують з Україною, а також до Болгарії, за винятком реекспорту в інші країни ЄС чи частини світу.

25 квітня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» направила скаргу до Мінекономіки із запитом розпочати розслідування та вжити заходів у відповідь на дискримінаційні дії деяких країн ЄС, які запровадили заборону на імпорт української сільськогосподарської продукції. Йдеться про Польщу, Угорщину, Словаччину та Болгарію, пише Forbes-Україна.

Роль РФ у хвилі європейського протекціонізму

Зазначимо, що РФ з 2022 року вимагає розблокування експорту російських добрив і зерна, і вкладає великі ресурси у лобіювання цих рішень, у тому числі через свої агентурні мережі в урядових структурах Центральної та Східної Європи.

Фото: tusib