У Німеччині у віці 97 років засуджено до двох років в'язниці співробітницю концентраційного табору часів другої світової війни

"Банальність зла" - вираз, який став, якщо можна так висловитися в даній ситуації, мемом у 1961 році, коли німецька філософіня Ханна Арендт випустила з цим заголовком книгу, де розповіла про судовий процес у Єрусалимі над підполковником СС Адольфом Ейхманом, на якому була присутня як кореспондент від The New Yorker. Лінія захисту Ейхмана на цьому процесі полягала в тому, що його сфера діяльності складалася "лише" в організації та координації руху транспорту, в якому майбутніх жертв відправляли до гетто та концтаборів. 

Незважаючи на спроби довести це (додамо ще суто цивільний вигляд Ейхмана на самому процесі – скромний чиновник у відставці), він був страчений. З того часу на цю тему знято кілька художніх фільмів, у тому числі і про саму Арендт. Наразі це визначення "банальності зла" згадується під час читання новини в німецькому Der Spiegel , де повідомляється про те, що 97-річну Ірмгард Фурхнер, колишню співробітницю концентраційного табору Штутгоф, засудили зараз у Німеччині до двох років ув'язнення.

Термін з огляду на вік Фурхнер умовний, проте суті справи це змінює. Як можна припускати, "лінія захисту" Фурхнер була аналогічною ейхманівській - мовляв, вона була у штаб-квартирі концтабору простою стенографісткою. Однак на суді було доведено, як пише видання, що Фурхнер свідомо і добровільно підтримувала ідею умертвіння в даному концтаборі у різний спосіб понад 10500 ув'язнених. Термін міг би бути більшим, але оскільки Фурхер на той час було 18 років, її судила за законами про неповнолітніх. (У багатьох країнах Європи повноліттям вважається наступ 21 року).

Можливо, враховуючи вік потенційних обвинувачених, це один із останніх процесів такого роду. (Просто кажучи, їх не залишилося). Однак він - ще одне свідчення того, що покарання за військові злочини є невідворотним.

Фото: Ханна Арендт Pinterest