У прокат виходить фільм «Доктор Сон»: чому Стівен Кінг ненавидів екранізацію своєї кращої книги

Події роману «Доктор Сон», який Стівен Кінг написав через 37 років після «Сяйва», розповідають про новий поєдинок вже дорослого Денні Торранса зі всемогутнім злом. 40-річний Денні працює в передмісті Нью-Йорка в хоспісі, використовує свій дар «сяйва» для допомоги безнадійним хворим - і відгукується на прохання про допомогу дівчинки Абри, яка володіє таким же даром, що і він.

Дівчинку переслідують члени таэмного товариства, які є вампірами, що полюють за такими дітьми як Абра і яким був колись Денні (див. перший трейлер). І йому доводиться повернутися в той самий «зачарований» готель «Оверлук», який колись вбив його батька і ледь не вбив його самого і його мати.

«У моїй книзі головний герой бореться за своє психічне здоров'я - і врешті-решт втрачає його, - пояснював Кінг. - І це трагедія. У фільмі ж ніякої цієї трагедії немає, так як вже з перших кадрів зрозуміло, що Джек Ніколсон грає людину божевільну, як сортирний щур». А дружина героя, яку грала вищезгадана Венді Дюваль, з самого початку фільму виглядає, вказував Кінг, як безпорадна потенційна жертва, хоча в романі вона сильна і рішуча жінка. В результаті Кінг порівнював фільм Кубрика з автомобілем «Кадилак» тих років - «гарний, блискучий, але без мотора». І хоча це, як показали наступні роки, перебільшення, але, наприклад, в тому, що стосується двох головних героїв, письменник мав рацію.

Та вся справа тут в тому, що Кубрик і не збирався екранізувати роман, який був для Кінга дуже особистим, буквально. Він бачив у ньому тільки привід для свого власного особистого висловлювання. Ось що буває, коли зійдуться два генія.

Сергій Семенов, Lenta.UA

Фото: Den of Geek