Узаконений рашизм: що дає Україні нормативне визначення кремлівської ідеології

281 депутатський голос «За» та термін, яким багато українців називали російську владу, де-юре стає частиною законодавства. Вчора Верховна Рада ухвалила постанову «Про використання політичним режимом Російської Федерації ідеології рашизму, засудження основ та практик рашизму як тоталітарних та людиноненависницьких». Нардепи з різних фракцій, залучаючи до процесу співробітників наукової сфери, працювали над документом понад півроку. У результаті вони зібрали в офіційній ухвалі визначення та характеристики нинішньої російської влади. Так, парламентарі зійшлися у тому, що рашизм - це сучасний «російський фашизм». На переконання власників депутатських мандатів, це рішення по-перше дозволить сформувати єдиний підхід міжнародних інститутів до російської політики, яка стала підставою для невиправданої збройної агресії проти України, а по-друге, у майбутньому допоможе притягнути до реальної кримінальної відповідальності керівництво РФ.

Дуже примітно, що незадовго до винесення ухвали на голосування до сесійної зали в документ внесли досить істотну зміну. Зокрема, українські законодавці рашизмом вирішили називати не сам політичний режим Росії, а ідеологію, яку використовує влада країни-агресора. Втім, як зазначив у розмові з Lenta.UA один із співавторів документа, у цьому немає жодного підґрунтя чи зовнішнього тиску: «Цю правку прийнято з прицілом на майбутнє. Очевидно, що рано чи пізно в театрі російського режиму поміняються імена акторів і нові особи, що вийдуть на сцену, розповідатимуть про те, які вони білі та пухнасті. А так ми зафіксували ганебно-нікчемним у XXI столітті визначенням «рашизм» ідеологію Росії, а це вже – рішення, яке не буде стерте зі сторінок історії. До речі, якщо оцінювати постанову ВР під юридичним кутом, то давайте не забувати про те, що Україна зараз активно домагається створення міжнародного суду над РФ. Безумовно, сьогодні ще складно предметно говорити про його формат, проте якщо згадати Нюрнберзький трибунал, то на ньому судили не Німеччину та німців як таких, а ідеологію нацизму та її керівників. Тож цілком можливо, що майбутній трибунал може відбутися не над Росією як такою, а над ідеологією рашизму, а також її керівниками та глашатаями на кшталт солов'єво-симоньян-скабеєвих».

Незважаючи на вказану поправку, безпосередньо прізвище кремлівського диктатора в постанові Верховної Ради все ж таки згадується: «Жорстока, неспровокована війна Росії проти України викрила усьому світу реальну сутність політичного режиму Путіна, як неоімперської, тоталітарної диктатури, яка наслідує найгірші практики та гірші практики минулого і націонал-соціалізму в сучасній версії російського фашизму-рашизм». Ключовими ознаками ідеології «рашизму» вітчизняні законодавці пропонують вважати масове та систематичне порушення прав людини всередині Росії, на тимчасово окупованих територіях нашої з вами країни, а також переслідування громадян за найменші прояви інакодумства, які в сучасній Російській Федерації трактуються виключно як зрада «національних інтересів». Ще однією основною ознакою путінського режиму, як зазначається у прийнятій ухвалі ВР, є покладання ідей «російського націоналізму» в основу державної ідеології. Це призводить до самозвеличення Росії та росіян за рахунок насильницького придушення, заперечення права на самовизначення, або взагалі – права на існування інших народів. 

У «рашистській» ухвалі особливо наголошується, що вищезазначені ідеї зараз агресивно насаджуються на окупованих територіях України та супроводжуються забороною всього українського. Основою «рашизму» та її початком нардепи вважають державну ідеологію російського націоналізму, більш відому як концепція «русского міра». Ще серед важливих ознак ідеології рашизму Україна визначила культ сили та мілітаризм, а також культ особи Путіна. Окремо парламентарі вказали, що симптомами рашизму є використання для експансії Москви Російської православної церкви. У силовому вимірі до ознак рашизму нардепи зарахували порушення визнаних кордонів інших держав, створення інших країнах незаконних збройних формувань і сепаратистських рухів. У військовому плані рашизм передбачає застосування заборонених методів ведення війни та системне вчинення військових злочинів та масових вбивств, страт, тортур та депортацій. «Розуміємо рашизм як новий вид тоталітарної ідеології та практики, який лежить в основі режиму, що сформувався в Російській Федерації під керівництвом президента Путіна, і ґрунтується на традиціях російського шовінізму та імперіалізму, практиках комуністичного режиму СРСР та націонал-соціалізму», - наголошується в офіційній заяві депутатського корпусу ВР, яку найближчими днями відправлять парламентам та урядам різних країн світу, а також до ПАРЄ, ОБСЄ, ООН, інші авторитетні міжнародні організації. У своїй спецзаяві нардепи наголошують на тому, що розв'язана проти України повномасштабна війна є прямим наслідком політики режиму «рашизму». Відштовхуючись від цього, українські парламентарі закликають інші країни та міжнародні структури також де-юре визнати росідеологію «рашизмом» та публічно засудити її.

«Щоб впоратися із хворобою, потрібно встановити точний діагноз. Щоб перемогти у поєдинку із злом, важливо називати речі своїми іменами. Цією постановою український парламент на законодавчому рівні офіційно визнає, що в основі російського режиму лежить новий різновид тоталітарної ідеології та практики - рашизм. У заяві Верховної Ради, серед іншого, йдеться, що рашизм ґрунтується на традиціях російського шовінізму та імперіалізму, практиках комуністичного режиму СРСР та націонал-соціалізму. Це дуже важливо для розуміння природи зла, з яким зіткнулася Україна та весь цивілізований світ. Тому що нинішня війна - не просто «війна Путіна», ідеологією рашизму глибоко просякнуте все російське суспільство. І хоча рашизм наслідує світогляд і естетику гітлерівського і сталінського режимів, його коріння - набагато глибше. Рашизм міцно наполягав на особливостях російської державності та культури, задавленої соціальної ненависті, непереборних імперських амбіціях та агресивному реваншизмі», - зазначає представник фракції «Євросолідарність» Володимир В'ятрович. 

«Засуджуючи рашизм, ми констатуємо, що війна, що розв'язана проти України, є його прямим наслідком і закликаємо світову спільноту об'єднати зусилля для подолання загроз, які несе рашизм для миру і безпеки всього людства. Підтримавши цю постанову, Верховна Рада зробила важливий крок до поширення у світі розуміння сутності та першопричин цієї війни, а отже, і до наближення нашої Перемоги», - підсумовує нардеп.

Хоча визначення «рашизм» Верховна Рада узаконила лише вчора, ним від початку повномасштабної війни оперували не лише пересічні українці, а й найвище керівництво країни. Так, навесні минулого року, коли путінські «визволителі» ще тішили себе надією взяти Київ за три дні і звірювали у прилеглих до столиці населених пунктах, на одному зі спецбрифінгу президент Володимир Зеленський заявив, що в майбутньому «рашизм як ідеологія сучасної Росії неодмінно і неминуче займе своє місце у підручниках історії». Тоді ж кілька статей, що стосуються теми рашизму, опублікував відомий американський історик Тімоті Снайдер. Йому це слово здалося максимально підходящим, щоб повністю в дусі академічної дискусії описати панівну в РФ ідеологію, що має характерні ознаки фашизму - культ особистості, культ смерті, міфологізацію минулого, всеосяжну цензуру і тотальну війну як досягнення своєї мети. Таким чином, можна зробити висновок, що ухвалена вчора майже конституційною більшістю ВР постанова про узаконення поняття «рашизм» просто зафіксувала в юридичній площині даний термін, який де-факто і так повсюдно вживався як в Україні, так і поза її межами. 

Але у вчорашньому рішенні нардепів є ще один вкрай важливий компонент – комунікаційно-інформаційний. Цілком очевидно, що розіслані до світових парламентів листи депутатського корпусу Верховної Ради із покликанням визнати рашізм ідеологією РФ, утримуватиме тему російсько-української війни на порядку денному у найрізноманітніших куточках світу, актуалізуючи градус міжнародної уваги на цій ключовій та болючій зараз для кожного українця темі путінської «спецоперації». 

До речі, сам Путін, хоч йому стовідсотково доповіли про рішення Верховної Ради, вирішив і надалі протоптувати стежку до Міжнародного кримінального суду, самостійно фіксуючи свої злочинні діяння. Зокрема, бункерний мешканець учора у компанії з губернатором Санкт-Петербурга Олександром Бегловим у режимі відеоконференції взяв участь у запуску трамвайного руху в окупованому Маріуполі. «Нагадаю, що перша трамвайна лінія відкрилася тут майже рівно 90 років тому, а точніше, 1 травня 1933 року і протягом багатьох років цей вид транспорту мав велику популярність, поки трамвайні лінії, як і все інше в місті, не були розбиті, як відомо, бомбами та снарядами. Сьогодні вводиться в дію понад десять кілометрів колії. Звичайно, це тільки мала дещиця, тому що всього в місті трамвайних колій було майже на сто кілометрів. Але, безперечно, мешканців міста має обнадіяти і це. Сам вид трамвая, що їде рейками, повинен, швидше за все, підняти настрій», - заявив Путін, звертаючись до окупаційної «влади» Маріуполя, яка стояла по той бік плазмового екрану.

У свою чергу петербурзький губернатор, звертаючись до незмінного господаря Кремля, зазначив: «Вперше за багато років у Маріуполі заробили ліфти, які ми поставили з Санкт-Петербурга, і діти раділи та їздили кататися на цих ліфтах. Вони хороші, надійні, тож нехай катаються й надалі. Також на ваше доручення ми приступили до реконструкції драматичного театру. Ви були там, бачили його. Нацисти висадили його в повітря, а ми розібрали завали і практично приступили до робіт. Також збудували два нові фонтани: один великий – світломузика, а інший, ваш подарунок дітлахам – це «шутіха», як у нас у Петергофі».

Цинізм вищої міри: будувати фонтани зі світломузкою і «шутіхою» у повністю зруйнованому руками своїх «визволителів» місті. Але далі – більше. Вищезгаданий пітерський губернатор Беглов, розповівши Путіну про те, що в Маріуполі нібито збудовано два лазневі оздоровчі комплекси, констатував: «Ви ж говорили, що треба мити людей, а там дуже багато приватного сектору і жодної лазні не було». Що тут сказати ... Люди, поза всяким сумнівом, знайдуть де і як проводити необхідні гігієнічні процедури. А ось у тому, що жодної води з усього світу не вистачить для того, щоб змити криваві плями від скоєних злочинів на тілі злочинної у всіх сенсах путінської Росії, немає жодної краплі сумніву