В український кінопрокат вийшов голлівудський сімейний хоррор «Відьми»

Про жанр нового фільму Роберта Земекіса можна сперечатися - «сімейний хоррор», як ми його назвали, або «темне фентезі», як написано в анотації до фільму, або ще як-небудь. Пояснюється це, крім іншого, особистістю автора книги, по якій була поставлена стрічка - британця норвезького походження Роальда Даля. Він хоча і був класиком дитячої літератури, але також тричі нагороджувався премією Едгара По як автор детективних творів. А ще був майстром чорного гумору.

«Відьми», як і дві його екранізації (нинішня - друга, слідом за «Відьмами» 1990-го року) - багато в чому результат його дитячого досвіду. Хоча, на відміну від головного героя фільму - хлопчика, який втратив відразу двох батьків, Даль в ранньому дитинстві втратив тільки батька, матір вже в семирічному віці віддала його в школу-інтернат. Він пройшов їх цілих три, і в кожному стикався з фізичним і психологічним насильством з боку то викладачів, то старшокласників. Так що дитинство у нього було безрадісним, звідки і фінал його «Відьом».

Тут треба кілька слів, по можливості уникаючи спойлерів, сказати про зміст книги і фільмів. Коротенько воно полягає в тому, що маленький хлопчик, який втратив батьків, живе у бабусі, яка займається знахарством і тому трохи знайома з темними силами - і стикається з відьмами на чолі з міс Евою Ернст (Енн Хетеуей), які ненавидять всіх дітей на світі і в міру своїх сил перетворюють їх в курей, мишей і т.п. У миша його (ми весь час повторюємо займенник тому, що Даль так і не дав хлопчикові імені) і ще двох дітей, хлопчика і дівчинку, Ева Ернст перетворити змогла - але вони за допомогою бабусі к фіналу фільму її і її відьом все-таки перемагають .

І це не спойлер, так як голлівудський фільм і не міг закінчитися інакше. Проте, у нинішніх «Відьом» і «Відьом» 1990-го року є одна суттєва різниця. У книзі Роальда Даля діти, що перетворилися в мишей, після того, як вони з допомогою бабусі не тільки знищили відьом, а й заволоділи їхніми грошима, так і залишилися мишами, які живуть у бабусі і, так би мовити, купаються в «мишачій розкоші» - катаються на встановлених в будинку мініатюрних атракціонах та ін.

І це дуже важливий момент, тому що Даль, очевидно, хотів цим показати, що таке дитинство - більш щасливе, ніж «людське». Але в Голлівуді в 1990-му вирішили, що це неправильно і в кінці фільму діти-миші знову стали дітьми, через що Даль настільки розізлився, що публічно порекомендував глядачам дивитися цей фільм без фіналу. У фільмі ж 2020-го року ... втім, це ви дізнаєтеся вже в кінотеатрі.

І ще одне - візуальні ефекти, майстром яких завжди був Земекіс, за своєю якістю в «Відьмах», як мінімум, не гірше, ніж у фільмах про супергероїв. А любителі «ретро» оцінять Америку 50-60-х років минулого століття, яку він любовно відтворив на кіноекрані.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: Twitter