Культура Кінематограф

Від неореалізму до садизму: виповнився 101 рік від дня народження видатного італійського кінорежисера П'єра Паоло Пазоліні

08:21 06 бер 2023.  753 Читайте на: УКР РУС

Пазоліні не зображував з себе трагічного маргінального героя - він ним був у реальності.

На відміну від багатьох європейських кінорежисерів усіх часів, П'єр Паоло Пазоліні не зображував з себе рафінованого інтелектуала – він ним був. Він не лише знімав фільми, а й писав романи та вірші, які зараз входять до шкільної програми. Теоретичні статті Пазоліні про літературу та кіно написані не «взагалі», як у наш час загальної вищої освіти вміють усі, а на «технологічні» теми – наприклад, як будували кадр та організовували рух камери на зйомках ті чи інші знамениті режисери.

Теоретик, що буває вкрай рідко, поєднувався в ньому з одним із найкращих в історії кіно практиків. Перший фільм Пазоліні «Аккатоне» про життя мешканців римських нетрів, знятий ним у 1961-му році в дусі неореалізму за своїм же романом, можна назвати вершиною цього видатного кінематографічного явища. Пазоліні взагалі був фахівцем з життя римських соціальних низів – наприклад, він написав для Фелліні у його «Ночах Кабірії» та «Солодкому житті» сцени, для яких треба було знати специфічну мову та манеру поведінки римських повій. Адже Фелліні в цьому питанні був чистим теоретиком, на відміну від «практика» Пазоліні, який через свою маргінальну для того часу гомосексуальну орієнтацію змушений був користуватися послугами платних вуличних партнерів – що в результаті і стало причиною (принаймні в офіційній версії) його загибелі.

Тому до нього досі повертаються кінематографісти – у 2014-му та 2016-му роках було знято два художні фільми про останні дні режисера, найгучнішим з яких став «Пазоліні» майже такого ж знаменитого та скандального Абеля Феррари. Пазоліні в ньому грав Віллем Дефо, зовні на нього дуже схожий, та ще й з репутацією актора, який знявся в ті роки у двох, знову ж таки, найскандальніших фільмах – «Антихристі» та «Німфоманці».

Однак, як і у випадку з "інтелектуалами", треба зробити одну істотну поправку - Пазоліні не зображував з себе трагічного маргінального героя. Він ним був. В реальності.

Фото: Pinterest