Винесено судовий вирок колишньому секретарю Джини Ллобріджиди, який обкрадав легендарну кінозірку

Ця історія почалася ще в 2014-му році, коли син Джини Лоллобріджиди звернувся до суду, вимагаючи визнати 87-річну матір недієздатною на тій підставі, що вона заводить собі молодих коханців, мета яких - заволодіти її грошима та нерухомістю. (У покійної актриси була велика вілла на римській старовинній, ще античній. Віа Аппіа та резиденція в Монако).

Суд тоді визнав актрису дієздатною – проте, на жаль, підстави для позову у її сина були. Адже Лоллобріджида багато років була одружена з Хав'єром Рігау, який молодший за неї на 34 роки. У 2019 році той заявив в інтерв'ю, що вона спокусила його ще в 1976 році, коли йому було 15 років.

Їх стосунки тривали тридцять років, а в 2011-му році був зареєстрований їх шлюб, причому пізніше актриса заявила, що реєстрація була недыйсною, оскільки довіреність була іспанською мовою, яку вона не розуміє - а в той час, мовляв. Рігау надсилав їй різні папери іспанською, які вона, довіряючи йому, підписувала, не читаючи. Репортажі з зали суду з приводу розлучення за багато десятиліть до процесу Джонні Депп-Ембер Херд транслювався італійським телебаченням. Так чи інакше, але шлюб був розірваний судом Святого Престолу - а чи є в католицькій Італії судова інстанція вище за ранг?

Але на цьому все не закінчилося - і свої останні роки Лоллобріджида провела поряд з ще одним молодим красенем - своїм секретарем Андреа Пьяццола, причому коли після її смерті в січні цього року, розкрили її заповіт, виявилося, що весь свій стан Лоллобріджида поділила навпіл між сином і П'яццолою, про якого сказала, захищаючи його від рідного сина: "Він мені як син". У результаті, пише італійська La Repubblica, виявилося, що "як син", користуючись, як заявили експерти-психологи, "психологічною вразливістю" актриси та "ослабленням нею правильного сприйняття дійсністю", ще за її життя привласнив разом зі своїми спільниками, за словами адвокатів, близько €10 млн. У результаті суд. який закінчився щойно, засудив його до трьох років в'язниці за шахрайство та виплати компенсації.

На цьому можна було б закінчити, якби у всієї цій історії не було суто італійського, практично оперного, відтінку. Справа в тому, що щойно Лоллобріджида померла. П'яцолла покинув її віллу. І ось якими словами, як тоді писав Nacedeu , це було обставлено: "Коли я забирав свої речі, то чув голос Джини, який кличе мене". І з приводу заповіту, який тоді ще не було розкрито: "Я не знаю, якою була воля Джини (швидше за все, знав), але я нічого не хочу. Тепер все втратило свою цінність, без Джини решта вже не має значення".

На початку 60-х років в Італії на тему такої історії напевно зняли б сатиричну комедію. Зараз – навряд чи: в. режисерських талантів такого рівня як тоді, в Італії зараз немає, і повага до Лоллобріджиди надто велика”.

Фото: П'яццола та Джина Лоллобріджида Nachedeu