Як Гончарук запустить воду в Крим

Схоже, лиходії визначили слабку ланка, на яку повісять продаж води в Крим.

Це - прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

Слідкуйте за руками.

2 жовтня 2019 року Верховна Рада приймає, а президент підписує закон № 145-IX «Про Визнання таким, что Втрата Чинності, Закону України" Про ПЕРЕЛІК об'єктів права державної власності за, що НЕ підлягають приватизації "».

Тобто, перелік заборонених до приватизації підприємств скасований, Кабміну доручено розробити новий.

У скасований переліку, серед інших, були такі об'єкти:

Державне підприємство "Управління Північно-Кримського каналу"

Управління Головного Каховська магістрального каналу

Зараз дані структури перебувають в підпорядкуванні Державного агентства водних ресурсів України.

17 жовтня 2019 р. глава бюджетного комітету «зелений» Юрій Аристов на камеру «Радіо Свобода» ділиться інформацією про те, що обговорюється ідея продажу води в Крим (саме відео з'явиться в ефірі 31 січня).

15 січня 2020 року прем'єр Гончарук сурмить про те, що Кабмін погодив законопроект зі списком стратегічних підприємств, які не підлягають приватизації. Тоді активно розганяли новини, що, ура-ура, що не приватизують оборонку, Укрпошту та Укрзалізницю.

В кінці січня розпочалася підготовка громадської думки до продажу води в Крим. Нам дуже виразно почали масажувати мозок на цю тему.

А 03 лютого 2020 року в Верховну Раду тихесенько надійшов згаданий законопроект Кабміну №2831, зі списком підприємств, які не підлягають приватизації. Внесений законопроект за підписом прем'єра, але готував його товариш Милованов.

Так ось в цьому новому списку каналів вже немає. Яке дивне збіг, чи не так?

Кілька днів тому з'явилася інформація, що зазначені підприємства будуть реорганізовані рішенням Кабміну. Публічно її вкинув екс-народний депутат Сергій Хлань (а його блискавично процитували роспропагандісти в контексті «Україна готується подавати воду в Крим», хоча у ХЛАНЬ контекст дещо інший). Нібито все має статися дуже скоро, щоб встигнути до поливного сезону.

За задумом злочинців, з назв нових підприємств зникне згадка про каналах, вони стануть нейтральними.

Для чого це робиться? Для того, щоб якесь підприємство «Смачна вода» (Україна) підписало з якимось підприємством «Дуже смачна вода» (Росія) договір на поставку цілющої вологи. А вже російське підприємство врегулює юридичні нюанси з окупаційною владою Криму. Вийде щось на кшталт водного «РосУкрЕнерго».

Поки все йде за схемою, яку я описав 1 лютого. Дозволю самоцитата: «... Щоб відкрити шлюз в квітні, в лютому-березні російська сторона за участю зацікавлених осіб в Україні (їх ціле стадо) буде різними способами впливати на громадську думку в нашій країні. Прямо тиснути (через загострення на Азові і на Донбасі), підкуповувати, заряджати своїх європейських Тузіков і т.д. » ...

Кілька Арахамія на тему води вже висловилося. Загострення на фронті вже було (і буде ще). Загострення на Азові вже було (і ще буде). У бій вже кинутий цілий товариш Медведчук з максимально ідіотським коментах, єдине завдання якого - показати, що Росія наполягає. З чого випливає, що Зе поки ще остаточно не зламався, але його активно «укочують» (це було ще до Нових Санжар).

В загашнику у росіян ще дві фішки - результати «соцопитування», які «підтвердять», що населення хоче продавати воду в Крим заради миру і добра, а також вереск різних європейських Шредер на російській зарплати.

Я розумію, що товариша Гончарука вже нікому не шкода, і йому зараз формують пакет «похоронних» рішень, щоб злити негатив.

Але ж якісь залишки мозку у нього повинні бути? Мова ж не йде про якесь банальне злодійство. Мова йде про здачу національних інтересів.

Корупціонерів і нездар в Україні ще так-сяк терплять, а ось явних зрадників шанують не особливо.

Приклади товариша Мороза, товариша Януковича та інших персонажів повинні підказати товаришеві Гончаруку, що краще в такому ніжному для політика віці піти у відставку зганьбленим, але відносно чистим, ніж відправитися в політичне небуття або куди гірше з клеймом зрадника.

Взято з: Facebook

Фото: radiosvoboda