Зрозуміло, що темно: навіщо «слуги» заграють із олігархом Фірташем

Нещодавно в держкомпанії «Укренерго» повідомили, що дефіцит потужності в енергосистемі знизився до 20%. Зазначимо, що минулими вихідними цей показник становив тридцять відсотків. Втім, незважаючи на це, хаотично-аварійні відключення від енергомережі тривають. Очевидно, це пов'язано, як із рівнем завданих цього разу збитків – а також з тим, що в Україні - дефіцит запчастин для ремонту енергетичних об'єктів, а комплектуючі західного виробництва для радянських станцій не підходять.

Тим часом є ще один фактор, про який сказав недавно президент Зеленський – ймовірність нових ракетних «привітів» Кремля. Про цю саму загрозу заявив і лідер пропрезидентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. «Екстренні служби та органи влади опрацьовують різні сценарії. Проведено багато тренувань, відпрацьовано дії енергетиків та критичної інфраструктури, кожен знає, що має робити. Ми готуємося до ймовірних нових ударів», - наголосив Арахамія.

При цьому він закликав громадян самим подбати про себе та близьких: «Зробіть запас води, їжі тривалого зберігання, зарядіть телефони та павербанки, дізнайтеся, де найближчий «Пункт Незламності».

До речі, про пункти, довкола яких на столичному рівні розгорнулися справжні бої без правил. Днями президент дорікнув київській владі в особі Кличка за неналежну підготовку цих самих пунктів «незламності». «Цю профанацію ніхто не пробачить, як і неправдиву статистику у звітах», - наголосив Зе.

Після цього пішло-поїхало... «Слуги» на чолі зі згаданим вище паном Арахамією з енергією, гідною іншого застосування, взялися інспектувати Київ на предмет якості «пунктів». Вона – якість – як виявилося, кульгає на обидві ноги.

"У мене є пропозиція. Через тиждень влада міста Києва виправить усі помилки і ми разом із міським головою підемо на інспекцію. Це буде найкращим доказом того, що ніхто з нас не шукає спекуляцій. Мені, чесно кажучи, як представнику влади соромно, хоч це має бути соромно не мені, а міській владі Києва. Але мені соромно, бо у 20% ці «Пункти незламності» взагалі закриті», - заявив ватажок парламентської фракції СН.

На «наїзди» Кличко відреагував так: «Щодо теми, якій надали вже політичне забарвлення – пункти обігріву. Я вже казав, але повторю: у Києві облаштовано та працює понад 430 пунктів обігріву. За період відсутності у місті електроенергії після масованої ракетної атаки до них звернулися лише 3700 осіб. Здебільшого – щоб зарядити телефони та інші гаджети. У період похолодання пункти виконують свою основну функцію – обігрів людей у разі тимчасового припинення теплопостачання у їхніх будинках. І ми готуємо на випадок надзвичайної ситуації оперативно розгорнути ще понад сто пунктів. Адреси всіх пунктів є на карті, розміщеній на офіційному сайті столиці. Журналісти можуть перевірити, чи всі заявлені пункти працюють. Карта оновлюється. Я не хочу, особливо в ситуації, що склалася, вступати в політичні баталії. Це безглуздо. Мені є чим займатись. І наголошу, що маніпулювати не треба! Бо дивно виглядає: коли вчора я їздив перевіряв роботу пунктів, зустрічаю народних депутатів від партії влади. І вони у приватній розмові мені кажуть, що всі пункти, де вони побували, відкриті та працюють. А потім постують якісь незрозумілі фото із претензіями. Це виглядає, м'яко кажучи, негарно. Як для українців, так і для наших зарубіжних партнерів. Сьогодні, коли всі мають працювати спільно, розпочинаються якісь політичні танці. Ми робимо у Києві все, що можемо для життєзабезпечення столиці, для комфорту її мешканців. У складних умовах. І щоб не діялося, продовжимо це робити».

Очевидно, що в цій безсторонній по суті своєї історії білих і пухнастих немає. З одного боку, до Віталія Кличка справді є чимало цілком аргументованих претензій щодо передусім превентивних заходів, які могли б суттєво пом'якшити умови життя киян якраз після ракетних прильотів.

З іншого боку, яке взагалі відношення має навіть не столичний мажоритарник, а списочник-нардеп Арахамія до контрольних рейдів столиці різного роду?

До речі, дуже влучно з цього приводу висловилася у себе у Facebook журналіст Тетяна Ніколаєнко: «Геніальні комунікатори, так це ж ваші телеграм-канали кілька місяців переконують мене, що містом керує не Кличко, а Попко (голова Київської міської військової адміністрації — ред.). Ви його хвалите навіть за передрук новин із годинним відставанням від КМДА. То чому ж ви до нього не надіслали генерала котлетних військ Тищенка на ревізію? Чому до нього з капучино не зайшов Арахамія? Можливо, ви, «слуги», висадили десант імені Кирила Тимошенка у Львові? Чи, можливо, прийшли на пікет одеситів, котрі вимагали давати світло не лише обраним? Харків відвідали? Ні. Ви справді переконані, що зараз саме час для політичних наїздів?».

Загалом як не крути, вся ця історія з інспекцією спецпунктів «пахне» неприємно і для розуміння цього не потрібно мати надчутливий нюх. Повторимося: до Кличка, який замість оперативних «летучок» у мерії з напрацюванням конкретних кроків вирулювання з форсмажорних обставин роздає направо-ліворуч пафосні інтерв'ю західним ЗМІ та робить селфі у місцях столичних НП, є безліч питань претензійного штибу. Але яким боком де-юре вписується до рамок держуправління інспекція «слуг» у столиці — питання риторичне.

При цьому цілком конкретні нюанси стосуються активності безпосередньо Давида Арахамії, якого нещодавно «застукали» за чаюванням з опальним олігархом Дмитром Фірташем, який перебуває в австрійській столиці в очікуванні екстрадиції до США.

Арахамію побачили у лобі-барі віденського готелю "Ritz-Carlton". У цьому брендовому готелі лідер парламентських «слуг» проживав дві доби і саме там зустрічався із Фірташем. За його словами, основною метою півторагодинної зустрічі з опальним олігархом було обговорення теми про перспективи відкриття зернового коридору для збереження портів Миколаївської області, де фірташівська DF Group володіє портом Ніка-Терра, а також питання врегулювання юридичних суперечок, пов'язаних з титановою галуззю.

«Після поїздки до Відня до російського агента, українського олігарха Фірташа Арахамія видав «кремлівський секрет», що ракетні обстріли України продовжуватимуться. Інакше висловлюючись, Фірташ поставив президенту Зеленському шантажну умову. Якщо українська влада не врятує його від американської в'язниці, російські обстріли та руйнування енергосистеми України продовжуватимуться. Цікаво, чим ще намагається шантажувати Зеленського, зляканий американською судовою перспективою Фірташ і навіщо Путін намагається у будь-який спосіб витягнути живим «віденського в'язня» з-під екстрадиції до США?», - задається цілком, до речі, резонним питанням відомий політолог Віктор Небоженко.

«Не забуватимемо, що Фірташ є чи був власником більшості українських енергетичних кампаній, що дозволяє російським військам завдавати дуже точних та болючих ударів по інфраструктурі України. І Путіну, як другу Фірташа, приємно, коли він, не зумівши захопити столицю України, хоч налякає киян загрозою евакуації міста. Російська пропаганда вже знущається з бідних киянів як тільки може», - резюмує експерт.

Історія рандеву Арахамії/Фірташа справді дуже каламутна. У цьому контексті слід нагадати, що буквально за місяць до повномасштабного вторгнення «визволителів» у нашу країну Фірташ написав авторську статтю, в якій закликав Україну відмовитися від вступу до НАТО, а трохи пізніше в інтерв'ю австрійському виданню «Die Presse» запропонував офіційному Києву. за прикладом Австрії оголосити нейтралітет: «Я вже пропонував «австрифікацію» України у 2014 році. Але як сказав Зіґмунд Фрейд? «Голос розуму тихий, але буде почутий». Я переконаний: нейтралітет – єдиний правильний шлях для України».

Тут слід нагадати опальному олігарху, за яким вже, ну просто скучили слідчі органи США, що Австрія може дозволити собі таку розкіш, як нейтралітет, тільки тому, що оточена адекватними сусідами, які не висувають їй територіальних претензій і не загрожують війною.

А взагалі – зустріч Арахамії та Фірташа – дуже тривожний дзвіночок. Якщо на десятому місяці повномасштабної війни, обмитої кров'ю українських воїнів, Банкова піде на «договірняки» з Фірташем це загрожує для неї наслідками… Якими? По-перше, не складно передбачити загострення відносин із офіційним Вашингтоном, де Фірташ «ходить» під кримінальною справою. А США, якщо хтось у президентському Офісі забув, нагадаємо, є ключовим нашим союзником у протидії путінській Росії. Союзником у різних площинах: фінансової, військової, політичної і далі за текстом.

По-друге, чайні посиденьки зі скандальним олігархом далеко не останнього представника «зеленої» влади можуть серйозно вдарити по рейтингово-іміджевих позиціях президента, причому як усередині країни, так і за її межами.

Близький до екс-президента Порошенка політолог, а минулого — нардеп від Партії регіонів Тарас Чорновіл, яка спочила в бозі, констатує: «Фірташу поки що від американської в'язниці вдається успішно відбиватися. А ось із бізнесом в Україні можуть виникнути проблеми у разі деокупації Криму. З московитами у Фірташа все гаразд, кримський «Титан» під прикриттям. А коли ЗСУ вийдуть на кордон півострова, то виявиться, що саме на цьому рубежі стоїть головне підприємство титанової імперії олігарха. Ось йому й треба, щоб ніхто не стріляв по цій коштовності, навіть якщо обхід такого об'єкту коштуватиме сотні життів наших бійців. Ну, з цим і Фірташа, і Арахамію Залужний пошле за російським кораблем. Але після деокупації є велика можливість націоналізації кримського бізнесу олігарха внаслідок тиску американців. І про це він уже зараз веде переговори. А ще про те, щоб до української титанової галузі не впустили США. І, мабуть, веде успішно, бо поки що ми бачили, що влада і до 24 лютого, і вже після масованого вторгнення списувала борги іншої – газової частини бізнесу Фірташа і в усьому сприяла одіозному олігарху».

«Ось зараз Арахамія і відвідував Відень для того, щоб дати гарантії від влади та виставляти рахунки за лояльність», - підсумовує Чорновіл.

Як би там не було, на Банковій, без «добра» якої Арахамія не зустрічався б з опальним олігархом, повинні зрозуміти, нарешті, що велика війна з путінською Росією, крім усього іншого, змінила суспільне сприйняття усталених публічних і кулуарних політтрадицій. І закулісні «тертки» із зашквареними у всіх сенсах олігархами, на які полює правосуддя США, цього разу не «прокатить».