«Джокер» виявився касовим кінокоміксом, але не став шедевром артхаусного кіно

Звичайно, це не зовсім коректно - оцінювати фільм, порівнюючи його з кращими зразками, з яких вын брав приклад. Однак режисер «Джокера» Тодд Філліпс сам підштовхує глядачів до цього, вводячи прямі паралелі з фільмами Мартіна Скорсезе 70-х років і в першу чергу з «Таксистом» з Робертом Де Ніро в одній з кращих його ролей. Для того, щоб провести цю паралель наочно, Джокер у виконанні Хоакіна Фенікса танцює під пісню Smilе з альбому 1965-го року співака Джиммі Дуранте, музика якої звучить рефреном в «Таксисті». До речі, Дуранте, знаменитий в ті роки настільки, що співав дуетом з Френком Сінатрою, був ще й, як Джокер, коміком.

Це не означає, що Фенікс як актор гірше, ніж Де Ніро - він, наприклад, в «Джокері» до того ж ще й дуже пластичний, чого у героя «Таксиста» зовсім немає. Просто Хоакін - відмінний актор, а Де Ніро в ті далекі часи був (але, на жаль, не залишився) актором геніальним.

І це також не означає, що «Джокер» - невдалий фільм. Навпаки, на тлі сьогоднішнього масового американського кіно він дуже хороший. Але - не шедевр.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: Twitter