Про російськомовних, Путіна і пустелю

Єдиний іноземний лідер, який відвідав парад 9 травня в Москві - беззмінний керівник Таджикистану з 1992 року, довічний носій титулу "Засновник світу і національної єдності - Лідер нації" Емомалі Рахмон - не завжди був Рахмоном.

Більшу частину життя він був Рахмоновим. Але в 2007 президент Рахмонов змінив прізвище на національно свідоме, а заодно видав указ, що забороняє РАЦСів реєструвати прізвища із закінченням на "-ов" і "-ев", тому що потрібно відроджувати традиції. Крім того, в 2009 Рахмон зробив те, на що, наприклад, Україна зважилася тільки після початку російської агресії: велів чиновникам усіх рівнів спілкуватися на роботі - в тому числі з населенням - виключно таджицькою (хоча місцева конституція досі формально визнає російську "мовою міжнаціонального спілкування").

Неймовірно, але факт: ніяких гібридних воєн або хоча б економічних санкцій РФ за це Таджикистану не влаштувала.

Справа тут, звичайно, не тільки в тому, що вічний Рахмон класово близький вічного Путіну, або що у таджицького лідера відмінне почуття гумору (наприклад, заборонив підданим мати золоті зубні коронки, бо це неправильно в такій бідній країні). Важливіше, що Рахмон, як-не-як, прищемив ісламістів, які і в самій-то Росії є некволою проблемою, а так світський Таджикистан відокремлює Росію від того ж Афганістану, і до речі, на цьому кордоні стоять прикордонники ФСБ; і взагалі, Таджикистан в геополітиці і військовій справі - вірний сателіт, так що хрін з ними - з обов'язковим (нібито) збереженням великої російської культури і правами російськомовних.

Як, наприклад, і в Туркменістані, де росіяни взагалі давно зведені на рівень п'ятого сорту і, по факту, практично всі вже звідти виїхали. Адже в Туркменістані - конкурентні російській нафті і газу, а якщо Туркменбаши образити, так з китайцями подружиться. Так що довелося терпіти (причому що попередній, що нинішній Туркменбаши все одно дружили і дружать з китайцями, саме по нафті і газу, і це Москві теж доводиться терпіти).

Загалом, товаришам, готовим вбивати і вмирати за "русскій мір", непогано б зрозуміти: з путінської точки зору, не Росія вводить кудись війська для захисту російськомовних - це російськомовні існують, щоб у Росії був привід ввести війська. А там, де чисто практичний імперський інтерес вже більш-менш захищений - або, навпаки, захищений бути не може, або взагалі відсутній - там російськомовні з усіма їх правами можуть йти лісом. Ну або пустелею, "какаяразніца".