Рай сенатору, пекло Кремлю: як смерть Ліндсі Ґрема воскресила санкції проти РФ

У ніч на середу, 29 липня, за Києвом Сенат США під час процедурного голосування підтримав законопроєкт про санкції проти Росії та Ірану, який розробляв покійний сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем. За таке рішення проголосували 86 американських законодавців зі ста.

Власне, процедурне голосування дало старт дебатам у Сенаті та розгляду письмових поправок до законопроєкту. Після того, як сенатори завершать обговорення, відбудеться фінальне голосування. Далі документ передадуть на розгляд Палати представників і тільки коли його схвалять обома палатами, законопроєкт має підписати президент США Дональд Трамп.

Згідно з прогнозом провідних американських медіа, питання буде закрито «під ключ» не раніше вересня.

Законопроєкт, нагадаємо, передбачає запровадження санкцій проти російських чиновників, а також надання президенту США повноважень встановлювати значні мита для країн, які продовжують купувати російські енергоносії або допомагають Москві обходити рестрикції.

Крім того, згідно з документом, глава Білого дому зможе вводити мита до 100% на імпорт із країн, які є великими споживачами російської нафти і газу, зокрема Індії, Японії та деяких держав Європейського Союзу (ЄС).

Процедурному голосуванню за «пекельні санкції» проти РФ передувала зустріч президента Володимира Зеленського з понад 60 сенаторами США, які представляють Республіканську та Демократичну партії.

«Дякую за підтримку та високу оцінку результатів наших воїнів на фронті та українських спроможностей справедливо відповідати Росії на її удари по наших людях», - зазначив під час зустрічі нинішній господар Банкової. За його словами, він обговорив з американськими законодавцями низку питань, зокрема, антибалістичний захист.

«Символічно, що саме сьогодні, у день прощання з Ліндсі Ґремом, у Сенаті відбулося процедурне голосування за законопроєкт щодо санкцій проти Росії, над яким він так багато працював. Було честю бути присутнім під час підрахунку голосів – 86 сенаторів підтримали документ. Це перший крок до реалізації планів Ліндсі і точно крок до миру. Важливо, щоб цей інструмент спрацював», - підсумував Володимир Зеленський, попутно подякувавши представникам обох американських партій за підтримку України.

«Цей законопроєкт говорить Володимиру Путіну: ваші дні війни пораховані. Ви на стороні, що програє. Краще прийти до столу переговорів зараз, ніж жертвувати більше життів, витрачати більше грошей, руйнувати свою економіку та знищувати своє становище у світі. Америка підтримує Україну», – заявив за підсумками голосування сенатор-демократ Річард Блюменталь, один із співавторів законопроєкту про так звані пекельні санкції.

«Дуже важливо, що Зеленський виступав перед усіма сенаторами. Не перед профільним комітетом, не перед групою друзів України, а перед палатою цілком. Це робота не з людиною, а з інститутом. Адміністрації змінюються, президенти мають різні уявлення про те, що вигідно Америці, а Конгрес ухвалює закони, які ці адміністрації переживають. Хто працює тільки з Білим домом, ставить усе на одну людину. Хто паралельно працює із Сенатом, будує другу опору.

Опора має конкретну назву: санкційний законопроєкт, який починав Ліндсі Ґрем разом із Річардом Блюменталем. Ґрем помер і Зеленський вшанував його пам'ять, назвавши справжнім другом України. Законопроєкт колеги тепер добудовують як його спадщину – і це дає документу політичну вагу, якої раніше в нього не було», - зазначає політолог Ігор Петренко.

На переконання експерта, зміст законопроєкту теж вельми показовий: «Початкові п'ятсот відсотків мита проти покупців російської нафти та газу перетворилися на сто, а коло звузили до п'яти найбільших імпортерів, тобто Китаю та Індії. Країни, які купують менше п'ятнадцяти відсотків річного російського газового експорту і реально скорочують залежність, виводять з-під удару. Автори свідомо обміняли радикальність на прохідність: краще закон, який буде ухвалено, ніж декларація, яка помре в комітеті. Це і є нормальна політика, хоча вона і розчаровує тих, хто чекав на більш потужний удар. Тут же – межа, про яку не можна мовчати. Компроміс із Білим домом полягає в тому, що президент отримує право призупиняти санкції. Демократи домоглися хіба що обов'язку повідомляти Конгресу та пояснювати кожне таке рішення. Отже, закон задає рамку, а не автоматизм».

Досить скептично оцінює нинішні санкційні порухи американських законодавців політолог, керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко. «Я впевнений на 90%, що в кінцевому підсумку закон буде ухвалено. Але його успішна реалізація — велике питання з переважно невтішними висновками для нас. Цей закон, якщо відкинути дрібниці, спрямований, де-факто, на три речі: обмежити нафтову торгівлю РФ з Китаєм та Індією, вдарити по можливостях експортувати скраплений газ із Ямалу та вдарити по російській банківській системі. У 2025 році ми спостерігали велике торгове протистояння КНР і США, у результаті якого Трамп змушений був відступити. На замарні мита Китай відповів блокуванням експорту рідкісноземельних металів. І Трамп змушений був красиво капітулювати. Через рік ситуація не змінилася. Що ж стосується Ямалу, то цей закон, можливо, частково спрацює. Але лише частково. Що стосується банків, то, крім здорожчання певних процесів, ні про які вагомі удари мова не йде. Це потрібно було робити у 2022 році», - акцентує політолог.

У сухому залишку, підкреслює Вадим Денисенко, на поверхні буде декілька речей: «красива картинка і слабенький козир у переговорах Трампа з Сі, які мають відбутися через півтора місяця, а також певне здорожчання логістичних та банківських витрат для росіян».

«На жаль, цей закон не панацея. Тому не варто мати надто великі надії на нього», - підсумовує політолог.

Тим часом, слід окремо зазначити, що в рамках нинішнього візиту до США, Зеленський зустрівся не лише із сенаторами та Дональдом Трампом, а й із представниками концерну-виробника ракет для Patriot та інших збройних систем — Lockheed Martin.

Як відомо, у нашому розпорядженні є декілька установок Patriot, здатних збивати балістичні ракети. При цьому в останні місяці Україна відчуває гостру нестачу ракет-перехоплювачів для цих комплексів.

Зазначимо, що крім ракет для Patriot, компанія Lockheed Martin також виробляє балістичні ракети ATACMS для систем HIMARS, які перебувають на озброєнні у України, самі ці реактивні установки залпового вогню, а також винищувачі F-16.

У даному контексті, якщо проводити аналогію з поки що абстрактним ймовірним санкційним ефектом, слова Зеленського про те, що з керівництвом Lockheed Martin були предметно обговорені «спільні можливості», вселяють оптимізм.