У скількох вимірах можуть мислити люди одночасно, з'ясували вчені

Традиційно домінуючою точкою зору в дослідженнях було те, що головною метою людського сприйняття є розпізнавання об'єктів і віднесення їх до різних категорій — наприклад, об'єкт, що спостерігається, — собака, а собаки відносяться до категорії тварин.

Дослідники з Інституту когнітивних наук та науки про мозок Товариства Макса Планка у Лейпцигу та Гіссенського університету імені Юстуса Лібіха у співпраці з Національними інститутами охорони здоров'я США тепер продемонстрували, що ця точка зору є неповною.

У недавньому дослідженні , опублікованому в журналі Nature Human Behaviour, вони демонструють, що активність мозку, побачивши об'єкти, можна набагато краще пояснити за допомогою різних поведінкових вимірювань.

До цих пір вважалося, що зорова система нашого мозку розбиває видимі нами об'єкти на основні елементи, а потім поступово збирає їх заново з метою їх розпізнавання.

«Наші результати показали, що розпізнавання та категоризація є важливими цілями нашого зору, але в жодному разі не єдиними», — каже останній автор Мартін Хебарт, керівник групи в Інституті Макса Планка та професор Університету Юстуса Лібіха.

«Насправді ми виявляємо поведінково значущі сигнали на всіх етапах обробки зорової системи. Ми змогли показати це на основі значимих поведінково вимірів, які ми виявили раніше».

Дослідники використовували комп'ютерну модель визначення 66 вимірювань об'єктів з поведінкових даних понад 12 000 учасників дослідження. Ці виміри не тільки пояснюють категоризацію, тобто чи є собака твариною, а й охоплюють інші характеристики, такі як кольори та форми, а також градуальні значення, наприклад, наскільки типовий собака для тварини.

Хебарт каже: «Це дозволило нам краще пояснити, як наш мозок дозволяє нам сприймати об'єкти в навколишньому середовищі і розуміти їх значення».

Перший автор Олівер Контьє проаналізував дані трьох учасників дослідження, активність мозку яких вимірювалася за допомогою МРТ-сканера протягом 15 сеансів, доки вони переглядали понад 8000 різних зображень 720 об'єктів.

«Наприклад, коли учасники бачили ракету, ми могли визначити за активністю мозку, що їхня зорова система не лише розпізнавала, що це ракета чи що ракета — це транспортний засіб, а й те, що вона сіра та подовжена, пов'язана з вогнем, може літати або іскриться.

«Таким чином, усі етапи обробки нашої системи сприйняття задіяні у фіксації широкого спектру поведінково значимих властивостей, які разом становлять наше сприйняття», — каже Контьє.

Хебарт додає: «Наша робота розкриває багатовимірну структуру, яка узгоджується з багатою та різноманітною поведінковою значимістю об'єктів. Це, зрештою, пояснює широкий спектр людської поведінки краще, ніж підхід, орієнтований на категоризацію, і це, у свою чергу, має вирішальне значення для розуміння того, як ми сприймаємо та взаємодіємо з нашим візуальним світом осмисленим чином».

Фото:MPI CBS