Ключові етапи перебудови мозку протягом життя визначили вчені

Структурний розвиток людського мозку відбувається не плавно та лінійно, а через серію чітко розмежованих етапів із «поворотними точками». Такого висновку дійшли дослідники, проаналізувавши дані МРТ тисяч людей – від немовлят до 90-річних. Архітектура мозкових мереж проходить через п'ять фаз, розділених віком приблизно 9, 32, 66 та 83 років. Робота опублікована у журналі Nature Communications (NatCom).

Раніше вважалося, що мозок розвивається відносно гладкою траєкторією: швидке зростання в дитинстві, пік у дорослому віці і поступовий спад у старості. Нове дослідження пропонує «карту норми» – базовий опис того, як у середньому змінюється організація мозку протягом усього життя.

Команда об'єднала дані дев'яти нейровізуалізаційних проєктів, отримавши вибірку з 4216 людей віком від 0 до 90 років. Аналіз виявив чотири ключові точки, що розділяють п'ять етапів. Перший триває від народження до приблизно 9 років і пов'язаний зі швидким формуванням та «проріджуванням» зв'язків: ефективність знижується, а локальна спеціалізація зростає. Другий етап – від 9 до 32 років – виявився несподівано довгим і нагадує тривалий «структурний підлітковий вік»: мозок активно підвищує інтеграцію мереж та ефективність передавання інформації. Поворот близько 32 років став найвиразнішим за все життя.

Третій етап (32–66 років) характеризується відносною стабільністю та поступовим зростанням сегрегації мереж, що збігається з психологічними даними про стабілізацію особистості та когнітивні функції. Четвертий етап (66–83 роки) відображає початок вікових змін та зниження цілісності мереж. Нарешті, після 83 років спостерігається подальше ослаблення глобальної зв'язності, у якому вікова динаміка стає менш вираженою.

Читайте також: Вік, коли тіло починає старіти, визначили вчені

Важливо, що ці структурні «віхи» збігаються з біологічними та соціальними рубежами – пубертатом, піком фізичного розвитку, виходом на пенсію. При цьому автори підкреслили: йдеться виключно про архітектуру мозку, а не про поведінку чи рівень зрілості.

Фото: нейромережа