Від неореалізму до еротизму: сьогодні - день народження самого суперечливого з великих кінорежисерів

На відміну від багатьох італійських і французьких («нової хвилі») кінорежисерів початку 60-х років, П'єр Паоло Пазоліні не вдавав з себе рафінованого інтелектуала - він ним був. У його творчому доробку не тільки фільми, але і романи, а також вірші, які він писав з 17 років, і за збірку яких отримав престижну літературну премію. Теоретичні статті Пазоліні про літературу і кіно написані складною мовою і не «взагалі» (як в наш час загальної вищої освіти вміють всі), а на «технологічні» теми - наприклад, як вибудовували кадр і організовували рух камери на зйомках ті чи інші знамениті режисери .

При цьому - рідкісний випадок - теоретик поєднувався в ньому з талановитим (в тому, що стосується кіно - одним з кращих в історії) практиком. Перший фільм Пазоліні «Аккатоне» про життя мешканців римських нетрів, знятий ним в 1961-му році в дусі неореалізму за своїм же романом, можна назвати вершиною цього кінематографічного спрямування. Пазоліні взагалі був фахівцем з життя римських соціальних низів - наприклад, він навіть написав для Фелліні в його «Ночах Кабірії» і «Солодкого життя» сцени, для яких треба було знати специфічну мову і манеру поведінки римських повій. Адже Фелліні в цьому питанні був чистим теоретиком, на відміну від «практика» Пазоліні. (Чому «практика» - про це далі).

Злочин так і залишилося нерозкритим (спершу в ньому зізнався сам Пелозі, проте потім відмовився від своїх слів), і з цього приводу існує багато теорій, від політичних (нібито Пазоліні мстилися за його ідеологічні погляди) до чисто побутових. Тому до нього досі повертаються кінематографісти - так. в 2014-му і 2016-му роках були зняті два художні фільми про останні дні режисера, найгучнішим з яких став «Пазоліні» майже настільки ж знаменитого і скандального Абеля Феррари. Пазоліні в ньому грав Віллем Дефо, зовні на нього вельми схожий, та ще й з репутацією актора, що знявся в ті роки в двох, знову ж таки, найскандальніших фільмах - «Антихристі» і «Німфоманці».

Так що навіть після своєї смерті Пазоліні продовжує притягувати до себе талановитих маргіналів.

Аліса Куницина, Lenta.UA

Фото: П'єр Паоло Пазоліні Pinterest