Як святкували в Україні Святий Вечір

Святий вечір – християнське свято, яке відзначається увечері напередодні Різдва Христового. Західні та східні церкви, які використовують григоріанський та новоюліанський календар, відзначають Святий Вечір 24 грудня.

На Святий Вечір окрім куті, готували ще одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково мають бути борщ, риба, гриби, вареники з квасолею та капустою, картопля, компот. Риба - обов'язкова страва, тому що вона ніби поєднує старосвітські часи з нинішніми.

У західних регіонах України на Святвечір вареники роблять із багатьма начинками. "Солодкі вареники" заліплюють інакше, ніж інші - фігурно: "віночком", рубчиками, зубчиками, "ріжками".

Кутью традиційно готували із пшеничних чи ячмінних зерен (на півдні України — з рису). Перед тим їх вимочували у воді, товкли у ступці, сушили і знову товкли, щоби остаточно звільнити від луски.

У давнину в українських будинках напередодні Різдва Христового змащували глиною домашню підлогу, заносили оберемок сіна та стелили його під столом. Воно мало пролежати там до Хрещення. Гарним знаком було, якщо на ньому переспав пес чи кіт. У західних областях України до будинку вносили плуг чи ярмо, а в інших — випікали тістечка у формі господарського інвентарю чи обладунків, обрядовий хліб «Василії», який також клали у куток.

Як тільки на небосхилі з'являлася перша передвечірня зірка, всією сім'єю сідали за "багатий стіл". Першим займав своє місце глава сім'ї, який пропонував згадати небіжчиків та запросити їх до Святої вечері.

Вважалося, що саме в цей час усі близькі та далекі члени сім'ї повинні прийти до будинку, а потім звільняли для них місця на лавках, ліжках, стільчиках, ставили блюда та ложили ложки. Обрядом поминання померлих в одних регіонах розпочинали вечерю, в інших робили це наприкінці.

Наступну молитву проголошували нині існуючим — усім членам сім'ї, їм бажали здоров'я та щастя, бажали, щоб разом і в злагоді дочекатися наступного Різдва.